Сокаль — гарне і цікаве містечко на Львівщині з великою кількістю пам’яток архітектури. Достатньо згадати церкву Святого Миколая (збудована не пізніше XVI cт.), синагогу (сер. XVII ст.) та архітектурний ансамбль монастиря бернардинів (XVII ст.).

Окрасою міста є церква Святих Первоверховних апостолів Петра і Павла, розташована біля центральної площі. Вона споруджена у 1904–1909 рр. з ініціативи о. Василя Левицького за кошти прихожан.

Проектував собор Василь Нагірний, який взяв для нього за зразок храм аж у Марселі (Франція), тому церква виходить за рамки традиційного українського сакрального будівництва. Це великий за розмірами тринавний храм із великою банею на круглому барабані. Обабіч портика фасаду розміщені циліндричні у верхній частині вежі, завершені подібними меншими банями. Скульптури апостолів Петра і Павла в нішах на фасаді та постать Христа виконав скульптор Григорій Кузневич.

Посвячення храму відбулося 1909 р. З цієї нагоди містом пройшли кінні загони поторицької «Січі» та сокальського «Сокола». Після Другої світової війни церква завжди була діюча.

У катедральному соборі Святих Первоверховних апостолів Петра і Павла зберігається віднайдена 2000 р. копія Сокальської чудотворної ікони Богородиці Потішення (оригінал у м. Грубешів, Польща). Історія цієї давньої української святині така. За народним переказом, її написав близько 1392 р. з допомогою ангела для української церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії в Сокалі придворний художник короля Владислава ІІ Ягайла Яків Венжик. На початку XVI cт. внаслідок одного із набігів татар церква Благовіщення Пречистої Діви Марії була спалена. Однак ікона Богородиці залишилася неушкодженою. Тривалий час вона знаходилася в капличці, яку поставила власним коштом Олена Тарло на місці згорілої церкви. У 1611 р. ікону було перенесено до бернардинського монастиря. Тут вона прославилася багатьма чудами і дістала назву «Руська Ченстохова». 8 вересня 1724 р. ікону урочисто коронували греко-католицькі та латинські єпископи. 25 травня 1843 р. під час пожежі монастиря давня ікона Богородиці згоріла. 8 вересня 1843 р., коли монастир частково відбудували, було посвячено новий образ Сокальської Матері Божої, написаний львівським художником Машковським. У 1951 р. бернардинці забрали ікону Богородиці до свого монастиря у Кракові. А 19 грудня 2002 р. урочисто перевезли її до костелу Святого Станіслава Костки у Грубешові, де вона сьогодні зберігається у санктуарії Матері Божої Сокальської Потішення.

Крім копії чудотворної ікони Богородиці, у катедральному соборі Святих Первоверховних апостолів Петра і Павла знаходяться мощі Святого Миколая і блаженного священномученика Омеляна Ковча, проголошеного Покровителем душпастирів УГКЦ (див. «Церква Пресвятої Трійці у с. Космач»).