На місці, де нині знаходиться церква Пресвятої Трійці, наприкінці XVIII — на початку XIX ст. росла стара дуплава верба. У дуплі, як у криниці, була вода. Цю воду пили, нею милися, і після кількох чудесних оздоровлень почали вважати цілющою. А високо на вербі між гіллям висіла ікона із зображенням Пречистої Діви Марії. Хто і коли повісив її — невідомо. До цієї святині приходило багато прочан.

З часом місцеві урядовці почали висловлювати невдоволення через скупчення народу біля верби. Стару вербу було зрубано, джерело осквернено.

Місцеві жителі і прочани встигли зняти ікону і перенести її до сільської церкви в с. Грушеві. В 1806 р. іконописець Стефан Чаповський, взявши за основу чудотворну ікону із зображенням Богородиці, яка висіла між гіллям на вербі, створив композиційно нову оригінальну ікону Божої Матері. Автор намалював криницю, оточену каліками, людьми, які отримали зцілення, а вгорі зображений образ Пресвятої Богородиці з Дитятком. На картині є написи (слова людей, які зцілилися), наприклад: «Сліп уродися, з очес кров текущи, ізцілися», «Тридцять літ хорувал на ногу і ісцілися».

У 1855 р. у цій місцевості лютувала епідемія холери. Це змусило людей звернутися до Небесної Заступниці. На місці зневаженої святині селяни за три дні збудували невелику церкву Успіння Пресвятої Богородиці з криницею всередині і перенесли туди чудотворну ікону. Холера відступила.

Простоявши понад 20 років, церква почала руйнуватися. Нову дерев’яну церкву на тому самому місці було споруджено у 1878 р. за пожертви прочан.

Папа Римський Лев ХІІІ своєю Грамотою від 10 січня 1901 р., на клопотання Перемишльського єпископа Костянтина (Чеховича), надав грушівській церкві право відпусту на свята Пресвятої Трійці, Успіння Пресвятої Богородиці, Воздвиження Чесного Хреста Господнього.

За радянської влади церква упродовж 30 років (з 18 березня 1959 р.) була закрита, але прочани молилися до Грушівської чудотворної ікони навіть перед зачиненими дверми.

26 квітня 1987 р. 12-річній дівчинці Марії Кізім на балконі зачиненої церкви явилася Пресвята Богородиця. Звіска швидко облетіла міста і села. Попри заборони влади, з’їжджалися тисячі людей. З 7 липня 1988 р. тут було відновлено Богослужіння. Тоді Грушів відновив свою колишню славу відомого відпустового місця.