Бориславський храм Святої Анни — один з пам’яток архітектури місцевого значення — споруджений у 1900 р. як римо-католицький костел. Посвячення храму відбулося 1902 р. на честь Святої Барбари (Варвари), покровительки гірників (у Бориславі та його околицях було вдосталь шахт, де гинуло багато людей від раптової смерті). Автором проекту був архітектор Станіслав Маєрський. Споруда костелу, вимурувана у формі латинського хреста, характерна для епохи неоготики та неороманського стилю. Будували цей костел, як і багато інших храмів цього періоду, мандрівні майстри будівничого цеху за кошти парафіян та нафтових промисловців. Розписали його майстри під керівництвом традиційного костельного художника з Кракова Антонія Процайловича.

У 30-х рр. храм було передано Православній Церкві. У 1963 р. місцева влада закрила церкву і в ній було розміщено спочатку склад солі, потім меблевий магазин, а ще пізніше похоронне бюро та краєзнавчий музей.

14 квітня 1989 р. завдяки зусиллям місцевих мешканців храм Святої Анни був відкритий. Після ґрунтовного ремонту і облаштування храму 9 липня того самого року відбулося його освячення на честь св. Анни. Наново розписав святилище відомий львівський художник Богдан Балицький, а решту храму — Богдан Панчишин. Іконостас спроектовано та виготовлено групою митців під керівництвом Івана Мельника, завідувала кафедри Львівської національної академії мистецтв.

Упродовж останніх років у церкві виставлено для поклоніння вірних мощі святих Вселенської Церкви — апостолів: Петра, Павла, Юди Тадея, Филипа, Андрія Первозванного, Якова старшого, Томи, Варфоломія, Якова молодшого (сина Алфея), Матія (був вибраний замість Юди Іскаріотського), Симона Зилота; євангелистів: Матвія, Івана Богослова, Марка, Луки; Івана Хрестителя, старозавітного священика Захарії та дружини його Єлизавети; праведних Якима та Анни (покровительки храму), часточки з плаща обручника Йосифа; мощі апостолів з сімдесятьох (обраних після перших дванадцяти): Тита, Тимофія, Теофіла, Варнави, Филимона; часточки Чесного і Животворящого Хреста Господнього та часточки з хрестів апостолів Петра і Андрія; мощі первомученика Степана; всесвітньо відомих святих: Миколая Мирлікійського (покровителя дітей, студентів, моряків та ін…), Бенедикта Нурсійського (покровителя Європи), Івана Массіаса (покровителя Північної і Південної Америки), Антонія Падевського (помічник у віднайдені загублених речей), Валентина (покровителя закоханих та помічника у зціленні від епілепсії), Іларія Піктавійського, Шарбеля;святих, мучеників і преподобних: Кипріяна (єпископа Карфагенського), Тамари (цариці Грузії), Сергія, Зенона, рівноапостольних Костянтина і Олени, Григорія (просвітителя вірмен), Євгенії (діви), Єроніма, Тетяни, Євгенія, Ніни (просвітительки Грузії), Валерія, Симеона (пророка), Дарії, Таїсії, Теодора, Іринея Ліонського, Ксенії (Оксани), Назарія, Ірини, Антоніна, Димитрія, Арсенія, Єфрема Сирійського, Анатолія, Олександри (імператриці), цілителя Пантелеймона, Леоніда, Лева Великого, Ореста, Христофора, Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії, Олександра (Папи), В’ячеслава, Варвари, Катерини, Євдокії, Фотинії (Світлани), Олексія, Мирона, Анастасії, Спиридона Триметійського, Косьми і Дем’яна, Юрія (Георгія) Побідоносця, Романа, Христини, Віталія, Віктора, Галини; святих отців: Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Золотоустого, Григорія Ніського, Августина, Афанасія Великого, Григорія Двоєслова, Максима Ісповідника, Івана Дамаскина, Теодора Студита; представників чернечих чинів: Франциска Асизького і трьох францискан, Івана Боско і трьох салезіан, о. Піо та двадцятьох п’ятьох капуцинів, Павла від хреста та п’ятнадцятьох пасіоністів (екзорцистів), Михаїла а Санктіса та десятьох тринітаріїв, Помпілія М. Пірротті та чотирьох піарів, Терези від Дитятка Ісуса, Терези Авільської та двадцятьох кармелітів, Альфонса Ліугорі та одного редемпториста, Франциска Ксаверія та трьох єзуїтів, Томи Аквінського та двох домініканців, Альберта Великого, священномученика Йосафата; блаженних новомучеників УГКЦ: Олімпії Біди та Лаврентії Гарасимів (Згромадження св. Йосифа Обручника), Йосафати Гордашевської і Тарсикії Мацьків (Згромадження сестер служебниць НДМ), єпископів Петра Павла (Гойдича), Василя (Гопка), Івана (Слезюка) та Симеона (Лукача).