Маленьку візантійську Церкву Покрову Пр. Богородиці знайти не так вже й легко. Вона «захована» за старечим будинком «Маріа Зоманн» у невеличкому ліску м. Крефельду -Траару. Навіть дзвонів уже не чути. На жаль ця капличка стала жертвою як часу, так і несприятливих умов.

Майже зразу ж після закінчення другої світової Війни у м. Буке біля Падеборну оселився о. Йоганнес Петерс. о. Йоганнес був монахом-студитом та був відправлений митр. Шептицьким для розбудови та духовного окормлення наших вірних на теренах західної Європи. У місті Буки, недалеко Падеборну, він основує перший монастир для монахів-студитів та товариство "Studien e.V.". Головним завданням цього товариства він вбачав всебічну підтримку душпастирства українського народу на теренах західної Німеччини.Стараннями о. Йоганнеса Петерса була куплена земельна ділянка у м. Крефельд, на якій і до сьгодні знаходиться капличка Покрову Пр. Богородиці. Архітектором цієї будови був Тео Шпіс. Ця капличка повинна була стати осередком духовного життя монахів-студитів, та духовним осередком української громади.

Велику підтримку цієї ідей о. Йосиф отримав від кардинала Ойгена Тіссеранта, тогочасного секретаря конгрегації східних Церков.

28 липня 1958 року капличка була урочито освячена апостольським візитатором для українців-католиків візантійського обряду Кир Іваном Бучком.

Так як і задумав був о. Йоганнес Петерс ця капличка стала на майбутні роки тим духовним пристанищем, де сотні, ба навіть тисячі українських душ мали нагоду молитись у своєму обряді.