Парафіяльна дерев’яна церква Святих безсрібників Косми і Дам’яна побудована 1697 р., після того як попередню церкву спалили татари під час чергового набігу на Галичину в 70-х рр. ХVІІ ст. У XVIII ст. храм розширили. Останній раз провели його реставрацію у 1970 р.
Окрасою церкви є чотириметровий різьблений вівтар роботи Йова Кондзелевича, ченця Білостоцького монастиря, видатного іконописця доби бароко. Вівтар виготовлений у 1715–1720 рр. за кошти єпископа Луцького і Осторозького Йосифа (Виговського), внука гетьмана Івана Виговського.
У центрі вівтаря зберігається невеличка (6,2×5,4 см) двостороння ікона Пресвятої Богородиці (більш давня, ніж іконостас). На одному боці ікони зображена Богородиця з Ісусом, на другому — хрест із сигнатурами. Одні мистецтвознавці припускають, що ця ікона походить із іконостаса церкви Воздвиженського братства у Луцьку, членом якого був Іван Виговський, інші фахівці схиляються до думки, що вівтар зробили спеціально для іконки. За народним переказом, перед цією іконою молився Іван Виговський перед розстрілом 16 березня 1664 р.
Церковна влада визнала її чудотворною. Навіть більше, престол махнівцівської церкви є упривілейованим, про що свідчить відповідний напис на стіні. Відпуст було надано на Благовіщення Пречистої Діви Марії.
У роки радянського комуністичного режиму ікона підлягала знищенню, тому що була нагадуванням про українського гетьмана Івана Виговського, під командуванням якого козаки вщент розбили московське військо під Конотопом. Мешканці села тривалий час її переховували. Повернулася святиня на призначене для неї місце аж 1992 р. Ікону було реставровано у майстернях Львівської національної галереї мистецтв.