Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Глинянах належить до найвиразніших і добре збережених дерев’ яних пам’яток XVIII ст. Ця церква пережила не одну реконструкцію та перебудову, однак незважаючи на усі лихоліття і природні катаклізми, ніколи не була знищеною. Так, 1886 р. у Глинянах була велика пожежа, всі будівлі обабіч храму згоріли, дерев’яна ж церква залишилася неушкодженою. За переказами людей, над храмом бачили постать Богородиці, яка тримала над церквою широко розведені
руки аж до часу, коли полум’я зникло.
У 30-х рр. минулого століття храм перебував у незадовільному стані. Було вирішено, що у ньому не можна проводити Богослужінь. Церква мала бути розібрана. Однак, немов на знак протесту проти знищення храму, 1936 р. надприродним способом самовідновився почорнілий від часу запрестольний образ Розп’яття Ісуса Христа. Iз темного став яскравим і продовжував випромінювати світло ще протягом трьох тижнів. Святіший Отець Папа Пій XI 18 травня 1938 р. надав церкві Успіння Пресвятої Богородиці право проведення відпустів у свята Вознесіння Христового, Пресвятої Євхаристії, Різдва Івана Хрестителя, Успіння Пресвятої Богородиці та Воздвиження Чесного Хреста. Згодом Митрополит Андрей (Шептицький) надав церкві право проводити 12 відпустів на рік, кожної першої п’ятниці місяця.
Чудесне відновлення ікони потверджене не лише церковною владою, а й безліччю чудодійних оздоровлень, що відбувалися як у довоєнний період, так і починаючи з 
90-х рр. минулого століття, коли відродилася молитва у храмі.