Церква побудована у 1636–1643 в стилі бароко, як Костел Св. Норберта, призначений для сестер норбертинок.

Після того, як при австрійській владі були розпущені монастирі, покинутий норбертінский костел, 26 лютого 1808 був переданий у власність греко-католицької парафії.

В кінці XIX століття, завдяки зусиллям парафіяльного священика о. Івана Борсука і парафіян, в церкві був побудований цегляний іконостас, розроблений Тадеушем Стриєнським. Ікони для того іконостасу, згідно проекту Яна Матейки, написав його учень Владіслав Россовський.

У 1947 році комуністична влада ліквідовала чинну парафію, будівля після кількох років перейшла до отців салетинців, а іконостас був демонтований і переданий в архів музею Яна Матейка.

У 1998 році греко-католицька парафія відновила церкву, а салетинці залишили її в кінці 2001 року. Відновлений, завдяки зусиллям греко-католицької парафії, антикварний історичний іконостас був реконструйований і одреставрований. Він був знову встановлений і в листопаді 2004 року освячений греко-католицьким Перемишльсько-Варшавським метрополітом архієпископом Яном Мартиняком.

Храм має два входи: через камінний портал з боку Плант (вулиця Кароля Ольшевського) і з вулиці Вішльна. В даний час, використовується другий вхід.

У приміщенні біля бабинця можна побачити іконостас 60-х років ХХ століття від Єжи Новосельського. Цей іконостас служив для поклоніння в каплиці Св. Катерини, в якому греко-католицька парафія правила службу у 1958–1998 роки.

У середині 1940 року у цій церкві взяв шлюб з Ярославою Опарівською, український національний політик Степан Бандера.