Історія заснування церкви Святого Івана Хрестителя у с. Савелівка (до 1947 р. село називалося Савалуски), як і в багатьох інших відпустових місцях України, безпосередньо пов’язана із з’явленням Матері Божої.

У другій половині ХІХ ст. у лісі при дорозі, яка вела зі с. Ковалівка до Савалусок, місцевий дідич побачив на дубі біля джерельця сяйво, в контурах якого виднівся образ Пресвятої Богородиці. Дідич, якому з’явилася Богородиця, вирішив значну частину свого маєтку пожертвувати на побудову нової церкви. Хоча особисто йому не вдалося здійснити задуманого, однак на кошти, які він залишив, мешканець села побудував храм, що діє до сьогодні.

У 1873 р. Папа Пій ІХ проголосив Савалуски відпустовим місцем. З того часу тут почали відбуватися велелюдні відпусти. На молитву до Богородиці у свято Преображення Господнього стікався люд не тільки з навколишніх сіл, а й інших регіонів Західної України. З 1950 р. радянська атеїстична влада заборонила людям організовувати і відвідувати відпусти в Савелівці. Водночас було також закрито в селі і церкву та заборонено богослужіння в ній.
У 1989 р. на місці джерела була збудована маленька капличка, а в 2004 р. було встановлено Хресну дорогу. Того самого року було написано і освячено копію Савелівської чудотворної ікони Богородиці, яка помандрувала церквами деканату (оригінал є запрестольним образом у церкві Святого Івана Хрестителя).