Найперша відома згадка про церкву святого Архистратига Михаїла в селі Яблунька датується 1680 року. Тому, щонайпізніше в другій половині XVIII ст. на місці існуючого храму була розташована давніша сільська церква.
Також існують згадки про храм св. Михаїла Архангела у Генеральній візитації Галицького клиросу Львівської єпаррхії з 1753 – 1757 років.
З розповідей старожилів можна дізнатися, що в селі Яблунька і в довколишніх селах зокрема в Порогах, Гуті, Кричці давні церкви рідко розписувалися орнаментом, а прикрашалися іконостасами та різьбленням. Були в основному одноверхні, зрубні, дерев’яні, криті гонтами. Найпершу згадку в метричних книгах Греко-Католицької Церкви про парафію святого Архистратига Михаїла можна знайти в шематизмі Львівської Архієпархії 1882 року. В наступних шематизмах Станіславівської єпархії можна дізнатися, що побудований дерев’яний храм та резиденція священика у 1824 році, а благословений храм 1827 року, а за іншими даними освячений 1825 року. Цікавим є питання, що сталося з тим попереднім храмом ще за 1680 рік.
Церква в селі Яблунька належала до Богородчанського деканату, а також мала дочірню парафію в селі Богрівка, дерев’яний храм Святої Тройці був побудований у 1810 році, а освячений у 1813 році, а за іншими даними благословенний в той самий рік, що й побудований у 1810 році. Патронами тобто фундаторами для побудови храму парафії св. Архистратига Михаїла в Яблунці були Іоан і Теодор бар. (барони - поміщики) Лібіги.
Після 1914 року через війну Станіславівська єпархія перестає видавати шематизми. Однак є дані які підтверджують, що церква в Яблунці згоріла під час Першої світової війни.
Тільки з розповідей жителів села можна дізнатися коли це сталося. У 1916 році через село Яблунька проходив фронт де точилися бої між австро-угорською і російською арміями. Росіяни засіли на горі Козинючці, а австрійці в урочищі «Заломище». Був то великодній день, вояки відпочивали від бою. Угорці, чи то австрійці стали вітати один одного словами «Христос воскрес!» - «Воістино воскрес!». Однак росіяни подумали, що це з криком ворог йде в атаку і вдарили з «канона». Від запалювальних куль загорілася церква, бо була покрита гонтою, погасити вогонь не вдалося, храм в Яблунці згорів. Після цієї трагічної події Службу Божу відправляли у тимчасовій каплиці.
Ймовірно що в дочірній парафії Святої Тройці в селі Богрівка храм також зазнав руйнування за час війни, бо має нову дату побудови та освячення на честь Різдва Пресвятої Богородиці у 1924 році. В 1922 році громада села Яблуньки й села Богрівки зібрала кошти, і почалося будівництво нової церкви в Яблунці, яка у реставрованому вигляді діє і нині. Будівництво тривало чотири чи три роки під орудою отця пароха Нестора Рудницького. Згідно одних джерел новий дерев’яний храм в селі Яблунька був побудований і освячений 1926 року. Парохом якого став всечесний отець Василь Лазорів і який був не одружений. Патроном був вже відомий барон Іоан Лібіг. За іншими документами церква збудована і благословенна у 1925 році, а патроном є «Польсько-швейцарська спілка лісна». Не важко здогадатися, що фундатором був той самий польський поміщик Іоан Лібіг який мав у власності багато лісу.
За розповідями місцевих можна дізнатися про те, хто і в який час спорудив основні архітектурні частини Яблунської церкви. Престол і кивот було виготовлено в 1925-26 роках жителем села Яблунька Василем Луканом. Балдахін і статуя Ісуса Христа були виготовлені з ініціативи Ілька Коцюруби, який в 1930 році служив в Яблунській церкві дяком.
Внаслідок подій Другої світової війни (1939-1945) на західноукраїнських територіях почалася окупація Радянським Союзом, Богородчанський деканат починаючи з перших нарад отців 11 вересня 1945 році був поступово насильницько приєднаний до Російської Православної Церкви Московського Патріархату.
Також війна та окупація зупинила видання церковних метричних книг, включаючи історичні шематизми, і після Львівського псевдособору 1946 року Українська Греко-Католицька Церква вже остаточно перейшла в підпілля, що робить важким відстеження парафіяльного життя в селі Яблунька.
Радянська влада у 1946 році з резиденції священиків у с. Ябунька зробили сільську лікарню. Наприкінці 1950-х років церкву святого Архистратига Михаїла розписував Вано Ашкінадзе, грузин за національністю. Обставини закинули його на Бойківщину в село Ясень. Зрозуміло, що за таку роботу, для храму міг мати великі неприємності, але тамтешні мешканці яблуньчани, зберігали мовчанку і не видавали таємниці про нього.
У 1990 роках, на хвилі подій виходу УГКЦ із підпілля та відродження її структур, парафія села Яблунька перейшла під юрисдикцію владики Софрона Дмитерка єпископа Івано-Франківського.
Беручи до уваги церковні шематизми – які є довідковими церковними виданнями, де міститься інформація про храми, їх настоятелів, а також дані про священиків . Зокрема шематизми Станіславівської Єпархії (1886-1938 рр.), а також шематизми Львівської Архієпархії (1882-1883 рр) бо вони були ще до заснування Станіславівської єпархії 1885 року , а на той час парафія села Яблуньки була у Львівській Архієпархії. З них отримуємо цінну джерельну базу для визначення кількості населення та його конфесійної приналежності у різні роки. Число українських католиків східного обряду Рік Кількість вірних греко-католиків у с. Яблунька: 1882: 860 1892: 894 1903: 980 1912: 1168 1927: 1170 1938: 1300
Першим задокументованим парохом церкви в селі Яблунька був одружений отець «Александеръ Руденьскій» (1816-1895), 1842 року висвячений на священника, у 1862 році – інстальований на парохію села Яблунька. Найвидатнішим парохом в селі Яблунька можна назвати отця Нестора Рудницького який народився у 1866 році, рукоположений на священика 1889 році, був одружений. Після висвячення був парохом з 29 вересня 1889 року до 31 травня 1890 року в селі Раранчі (Рідківці) яка якраз в 1889 році прийняла Унію. У 1885 році отець Нестор був інстальваний на парафію в селі Яблунька, за його служіння в селі при парафії з’явилася школа та читальня «Просвіти». Ймовірно у 1902 році його дружина померла і священик Нестор став вдівцем. З 1914 року отець Нестор став почесним радником Єпископської консисторій та містодеканом (віце-деканом) Богородчанського деканату.
Парохи: Олександр Руденьскій: 1862-1894 рр. Антоній Рудницькій: 1895-1895 рр. Нестор Рудницький: 1895-1924 рр. Іван Мокрицький: 1925-1926 рр. Василь Лазорів: 1926-1932 рр. Іван Пилипець: 1932- 1936 рр. Омелян Ковальський: 1936- [1938] рр.
Сотрудники: Олександр Маяковський: 1890-1891 рр. Антоній Рудницькій: 1892-1895 рр .
Опісля ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, храм був насильно переведений до Російської Православної Церкви Московського Патріархату. Із розповідей старожилів можна дізнатися, які отці служили в селі Яблунька. Микола Лах: 1960-1982 рр. Іван Тимішак: 1982-1984 рр . Дмитро Гірняк: 1984-1994 рр. Василь Херманчук (парох): від 1994 р. Дмитро Херманчук (адміністратор): від 2013 р.