Дерев’яна церква св. Миколая з дзвіницею збудована у 1910—1911 рр. за проектом відомого галицького архітектора і громадського діяча Василя Нагірного. В її хрещатій конструкції з монументальною банею архітектор втілив своє бачення нового — національного — образу українського храму, спираючись на спадщину сакральної культури Візантії та народного дерев’яного будівництва Галичини.

Загалом В. Нагірний на порубіжжі ХІХ і ХХ ст. спроектував у Галичині понад 200 храмів — фактично кожну четверту церкву. Поза тим він був засновником першого українського кооперативу «Народна торгівля», страхового товариства «Дністер», а також першим головою патріотично-спортивного товариства «Сокіл».

Будівництвом церкви керував майстер Микола Касперович з міста Миколаїв на Дністрі. Оздоблення інтер’єрів завершено в 1914 р. До церкви було частково перенесено богослужбові предмети зі старого дерев’яного храму поч. XVII ст., розібраного в 1913 р. До виникнення товариства «Просвіта» церква була для с. Урич книгозбірнею, архівом, джерелом новин; наприкінці ХІХ століття тут працювала парафіяльна школа.

1962 року радянська влада закрила церкву. Селяни були змушені переховувати ключі від храму та його реліквії, на молитву збирались потайки. Офіційно храм було відкрито на вимогу греко-католицької громади 24 червня 1989 р. У той же час було виконано настінні розписи в інтер’єрах (первісно стіни храму не були розписані).

2011 року Державний історико-культурний заповідник «Тустань» ініціював реставрацію фасадів, які частково були зашиті бляхою, частково пофарбовані олійною фарбою. За сприяння заповідника громада с. Урич поступово повертає храму його первісний вигляд. У 2013 році у церкві розмістили ікону Покрова Тустані, освячену під час фестивалю «Ту Стань!».

На схід від церкви зберігся цвинтар ХІХ — поч. ХХ ст. Церква має статус пам’ятки архітектури місцевого значення (охоронний номер №2378- М).