В місті-герої Керч, де знаходиться найстаріша християнська святиня України – збудований в 4 столітті храм святого Івана Христителя – на сьогоднішній день проживає близько 160 тис. населення, з них 20 % – українці. Головною бідою керченських українців є брак уваги до них з боку держави: на 160-тисячне місто нема жодної української школи, жодного українського садка, жодної української громадської організації, жодного українського часопису і т. д. Українці жили в своїй державі, немов чужі.

Єдиним місцем у Керчі, де свідомий українець може почути рідну мову, Боже Слово рідною мовою, поспілкуватися нею, є парафія рівноапостольних св. Володимира і св. Ольги УГКЦ, заснована з ініціативи двох місцевих українців у серпні 2004 року. Починати довелось практично з нуля. Станом на 2010 рік громада УГКЦ в Керчі налічувала близько 20 вірних, за рік ця кількість зросла до 50. Громада складається з вихідців із Галичини. Кіровоградщини, Одещини, Черкащини. Їх об’єднує одна мова, культура, традиції, церковний східний обряд.

З 2006 по 2010 роки Служби Божі відправлялися в римо-католицькому храмі по вул. Театральна, 32 (біля театру ім. Пушкіна).

З 2007 року віряни безрезультатно добивалися в місцевої влади земельної ділянки для будівництва свого храму. Довелося писати до президента. В результаті на аукціоні було придбано приміщення площею 130 кв. м (без вікон, дверей, всередині без підлоги і т. д.), з якого планувалося зробити каплицю для проведення богослужінь. За рік, завдяки пожертвам, поставлено двоскатний дах, купол з хрестом, вікна, двері. Через бідність коштів на реставрацію парафія не мала.

З вересня 2006 року парафію обслуговував отець Валерій Сембрат; завдяки його старанням від 16 січня 2011 року в Керчі біля залізничного вокзалу (Вокзальне шосе 49-а, зупинка АТП) з’явився храм св. рівноап. Володимира і Ольги. Перша Служба Божа в цьому храмі відбулася 19 грудня 2010 року на свято св.Миколая Чудотворця; 16 січня 2011 року екзарх Одесько-Кримський кир Василь (Івасюк) освятив храм.