Відпустове місце, у храмі виставлено частку мощей св. Климента Папи Римського.

Після легалізації Української Греко-Католицької Церкви в СРСР наприкінці 80-х років українська громада м. Ялта попервах складалася з вузького кола мешканців Ялти, що згуртувались у новоутворену організацію “Просвіта”. На одній із зустрічей кількома членами Просвіти було обговорено питання організації у м. Ялта громади Української Греко-Католицької Церкви та її офіційної реєстрації. За цю відповідальну справу взялася Бучинська Лідія.

На зібранні 25 жовтня 1990 року було прийнято рішення про утворення релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви. Одними з найбільш активних засновників були: Бучинська Лідія, Стегній Петрунелія, Гримак Петро, Матуляк Наталія, Волосацька Марія, Константинович Ольга, Матура Йосип, пан Костелецький та інші. Новоутворена релігійна громада набула назви “Храм перенесення мощів Миколая Чудотворця”. Першою головою громади було обрано Матуляк Наталю Василівну (протокол зібрання від 25.10.1990 р.Б., з архіву громади).

У Ялті в кінці 19-го століття громадою римо-католицької церкви був побудований костел, який після 1920-го року радянською владою був закритий. За часів Радянського союзу тут був склад, спортзал, органний зал, краєзнавчий музей. На початку 90-х у м. Ялта також було зареєстровано громаду Римо-Католицької Церкви, першим парохом якої був о. Роман Дердзяк. Отож дві громади разом спільно боролися за повернення храму. На початку люди купляли квитки до музею, що розташовувався у храмі, і таким чином служили Літургію. На прохання греко-католицької громади був направлений перший священик о. Микола Шевчук зі Львівської Єпархії. Після повернення храму Римо-католицькій громаді у храмі за спільною домовленістю почала проводити богослужіння також і громада Української Греко-Католицької Церкви, вірні якої надали посильну фізичну допомогу в ремонтних роботах.

Офіційну реєстрацію громада як юридична особа отримала 24 квітня 1992 року. На початку свого існування релігійна громада була малочисельною (за різними даними від 6-ти до 25-ти чоловік) і в основному була сформована вихідцями з західних областей України. Але згодом, розповсюджуючи інформацію про себе через радіо та місцеві газети, громада стрімко збільшувалась. На сьогодні є близько 70-ти родин, які є практикуючими християнами ялтинської громади УГКЦ. Кількість тих, що себе відносять до неї, але з різних причин не є активними її членами, є аналогічною (а можливо й вищою). 1995 року адміністратором громади був призначений другий священик – о. Валерій Лозинський, що служив до 1997 року; в 1997 році був призначений о. Назарій Лех, який провадив служіння до 2000 року. З 15-го жовтня 2000 р. до березня 2014 р. посаду адміністратора громади обіймав протопресвітер о. Ігор Гаврилів.

За підтримки громади щосуботи проводяться катехитичні заняття для дітей, діє театральна студія.

Майже 19 років від початку своєї реєстрації ялтинська громада Перенесення мощей святого Миколая Чудотворця в судовому порядку добивалася виділення земельної ділянки для будівництва власної церкви. 22 травня 2005 року, після позитивного рішення Ялтинської міськради з цього приводу, екзарх Одесько-Кримський УГКЦ Владика Василь (Івасюк) освятив землю під будівництво храму – надану ділянку на сейсмічно нестабільному ґрунті під опорною стіною. Проте вже за деякий час надія громади на довгоочікуване будівництво омріяної святині пригасла через низку судових позовів щодо легітимності рішення Ялтинської міськради стосовно надання землі греко-католикам. Судові процеси з цього приводу було спровоковано через відкритий лист мешканців Ялти з різкими висловлюваннями “проти виділення земельної ділянки і будівництва греко-католицьких (уніатських) культових споруд на території Великої Ялти”. Відтак до Ялтинського суду Автономної республіки Крим було подано позовну заяву (позивач – Мельников О. П.) із вимогою про визнання недійсним рішення Ялтинської міської ради. Внаслідок цього 9 листопада 2005 року суддя Ялтинського міського суду Переверзєва Г. С. відкрила провадження в адміністративній справі. 14 грудня 2005 року відбулося слухання в першій інстанції, і у підсумку було прийнято рішення про відмову у позові Мельникову О. На цей вердикт суду позивач Мельников подав апеляцію. По суті подібні акції стали не лише проявом нетерпимості стосовно парафіян УГКЦ, а й відвертим декларуванням небажання присутності українців у Криму.

Напередодні 22-ї річницї Незалежності України на земельну ділянку, запроектовану під будівництво греко-католицького храму в Ялті, проникли невідомі зловмисники, які незаконно змінили замок на вхідних воротах (старий було зірвано й кинуто на землю), позрізували окремі дерева, що росли на території ділянки, вирвали та викинули на смітник хрест, встановлений в пам’ять освячення місця. На виклик пароха приїхала оперативна група та зафіксувала акт вандалізму. За свідченнями очевидців, якісь незнайомі їм люди “господарювали” на ділянці кілька днів, скориставшись відсутністю священика. Себе вони назвали новими господарями цієї ділянки. 24 серпня хрест був відновлений і встановлений на місце.

13 червня 2011 року в районі пансіонату “Прибережний” (м. Ялта, АР Крим) відбулося освячення невеликого, дещо схожого на зменшену копію Собору Святої Софії в Римі, храму на честь Пресвятої Трійці, який будувався 10 місяців. Cвяту Архиєрейську Літургію та освячення храму здійснили Куріальний єпископ Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, та Владика Василь (Івасюк), Екзарх Одесько-Кримський, у співслужінні з парохом ялтинської громади, деканом Кримського деканату отцем протопресвітером Ігором Гаврилівим, а також іншими священиками екзархату та священиками римо-католицької церкви з Ялти та Євпаторії.

На святкування знакової для кримських греко-католиків події у дворі невеликого храму, окрім місцевих парафіян, також зібралися численні гості – не лише з різних куточків України, а і з Білорусі, Польщі та Молдови. Урочиста Літургія супроводжувалася незабутньо колоритним співом учасників Галицького камерного хору “Євшан”, які спеціально прибули зі Львова до Ялти з нагоди освячення першої на території Криму греко-католицької святині. Невеликий за розмірами храм не міг вмістити всіх бажаючих бути присутніми на Службі Божій, проте люди, які перебували надворі, мали змогу чути трансляцію Літургії через гучномовець.

Церкву Пресвятої Трійці було збудовано зусиллями родини Петра та Оксани Токачів, котрі, перейнявшись проблемами ялтинських греко-католиків, використали приватну земельну ділянку для того, щоби власним коштом побудувати на ній храм у подарунок вірянам-землякам. Благородний та достойний найвищої похвали вчинок мецената не міг бути залишений непоміченим та невіддяченим, родина Токачів отримала грамоту подяки з апостольським благословенням Папи Римського Бенедикта XVI. Також родина меценатів була нагороджена подячною грамотою від Глави УГКЦ Блаженнійшого Святослава, а від кир Богдана особисто – списком ікони св. Климента, Папи Римського.

31 серпня 2014 р.Б., вже в той час, коли для церкви в Криму настали скрутні часи, на літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового (Київ) під час річної зустрічі Світового конгресу українців Петро Токач отримав з рук Блаженнішого Патріарха Святослава (Шевчука) дияконські свячення.

Поява на півдні Криму на той час єдиного в регіоні греко-католицького храму стала приємною несподіванкою для багатьох вірян УГКЦ та інших конфесій, а також для людей доброї волі з огляду на умови функціонування кримських греко-католицьких громад, яким місцева влада відмовляє в праві на зведення власного храму в силу тих чи інших обставин. Зокрема через чималу кількість ялтинських греко-католиків не втрачає актуальності питання будівництва додаткового храму безпосередньо в Ялті.

22 липня 2012 року Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, передав до храму Пресвятої Трійці мощі свщмч. Климента Папи Римського, виставивши їх для публічного почитання у співслужінні з Владикою Ігорем (Возьняком), Архиєпископом і Митрополитом Львівським, Владикою Володимиром (Війтишиним), Архиєпископом і Митрополитом Івано-Франківським, Владикою Миколою (Сімкайлом), Єпархом Коломийсько-Чернівецьким, Владикою Василем (Івасюком), Екзархом Одесько-Кримським.

10 вересня 2012 року вклонитися мощам святого Климента до Ялти прибули перші прочани з Тернопільщини; очолив паломництво о. Василь Брона.

8 грудня 2012 року, в день пам‘яті священномученика Климента Папи Римського, відбулася проща до його святих мощів у храмі Пресвятої Трійці. Урочисті богослужіння очолив Владика Василь (Івасюк), Екзарх Одесько-Кримський. Найголовнішим моментом урочистостей стало надання архиєрейським благословенням Владики Василя храмові Пресвятої Трійці в Ялті статусу паломницького центру.

У цій прощі взяло участь більше ніж 300 вірних та 27 священиків і представників монашества. Такого масового зібрання в Одесько-Кримському Екзархаті до того часу ще не було.

Того ж дня Владика Василь благословив мініатюру ялтинського храму Пресвятої Трійці в парку “Крим в мініатюрі” (м. Алушта), який має колекцію моделей видатних архітектурних пам’яток Криму.