Село Йосипівка засноване 250 років тому дідичем із села Купчинців Козівського району Йосипом Морисоном (йому належали в той час ці землі), який належав до Української Греко-Католицької Церкви. Аж до початку XX століття Йосипівка вважалася присілком села Купчинців і всі релігійні обряди жителі села Йосипівки греко-католики здійснювали у церкві села Купчинці, а римо-католики - у костелі села Настасова.

На початку XX століття Йосипівка статус села, в якому було 150 дворів. У 1908 році за кошти йосипівчан за сприяння тодішнього секретаря сільської управи Федора Яреми придбали дерев'яну церкву у селі Домаморичі, яку там розібрали і перевезли возами у село Йосипівку.

В той час Західна Україна належала до Австро-Угорської держави, тому очолювали місцеву владу переважно поляки. Влада не виділила греко-католикам землі під будівництво церкви, але українська громада не розгубилася. Люди вирішили будувати церкву на ставі. Землю, якою робили півострів, носили і возили всі українці села. У 1910 році церква була відкрита. Освячував церкву апостолів Петра і Павла отець Володимир Микитка, який був парохом у селі Купчинці з 1880 року по 1912 рік і одночасно вів богослужіння в йосипівській церкві.

З 1922 по 1926 роки відправляли в йосипівській церкві парохи села Купчинців отці Іван Романовський та о.Юрій Колодій, а з 1926 року до 1946 - отець Михайло Козоріз, який відмовився прийняти православ'я і через це був вивезений в Сибір на 10 років. Після звільнення о.Михайло Козоріз жив у селі Смиківцях Тернопільського району.

У 1946 року церква свв. апп. Петра і Павла перейшла на провославіє Московського Патріархату.* Тут здійснювали богослужіння отці Нагловський, Станчак, а в 50 - 70 роках - парох настасівської церкви отець Семен Чепіль.(1) У кінці травня 1961 року церкву в Йосипівці закрили.

У другій половині 80-х років XX століття під час горбачовської перебудови розпочалося духовне відродження українського народу. Поступово почали відкриватися церкви. Йосипівчани також вирішили відкрити свою церкву. Ярослава Корба збирала підписи жителів села, возила їх у відповідні районні та обласні владні органи. Галина Крупа і Марія Мацко написали листа до Михайла Гобачова, у якому просили, дозволу відкрити церкву. Лист у Москву відвіз п. Григорій Балух.

Дозвіл на відкриття церкви отримали і відразу розпочали її ремонтувати. Були задіяні усі йосипівчани. Особливий внесок зробили Михайло Мацко, Ярослав Крупа, Роман Якимець та багато інших. І в празник апостлів Петра і Павла 12 липня 1988 року церква була знову відкрита. Освячував церкву парох села Настасова отець Михайло Симець, який служив в йосипівській церкві аж до початку 2005 року.

Церквою не користуються - на західній околиці Йосипівки парафіяни пристосували під церкву колишній мурований костел.

Сама церква за формою майже не подібна до дерев'яних церков збудованих у той час. Це - проста прямокутної форми будівля на високому фундаменті, в кожній з довгих стін якої є по три вікна, вкрита трисхилим дахом, посеред якого ніби втоплена баня, увінчана ліхтарем з маківкою.

У старій дерев'яній церковці, кожного року парафіяни збираються у місяці травні, один раз в тижні на молебні до Пресвятої Богородиці, також і в день Незалежності України є спільна молитва, а завершує святкування урочистий концерт.