Першу церкву було куплено в 1921 році в релігійної секти в громаді за 290 доларів, перенесено на парафіяльну власність за півмилі на північ від села та змінено відповідно до вимог українського обряду. У 1933 році церкву відвідав архієпископ Василій Ладика. Після двадцяти трьох років служіння парафії в 1944 році її розібрали, а врятований матеріал використали для будівництва більшої церкви. Нинішня церква була побудована між 1944 і 1948 роками і освячена 30 травня 1957 року єпископом Андрієм Роборецьким.

Дерев'яна церква стоїть біля підніжжя невеликого пагорба і колись була оточена лісами. Він має форму подовженого хреста 66 х 48 футів з гонтовим центральним куполом, гонтовим дахом і двома передніми вежами, увінчаними невеликими куполами. Ці куполи, як і купол над центральним куполом, покриті білою листовою металом. Церква орієнтована зі сходу на захід із західним головним входом і східною святинею з головним вівтарем і двома прилеглими ризницями, які також виходять на територію церкви. Уздовж бічних стін хрестової споруди розташовано два невеликі бічні вівтарі. Західне горище хору простягається над вестибюлем і до нього ведуть сходи, що починаються з нави. І зовнішні, і внутрішні стіни мають пофарбований вузький дерев’яний сайдинг. Внутрішнє хрестоподібне перекриття склепінчасте і переходить у великий, добре освітлений вікнами, центральний купол. Дерев’яні лави в наві забезпечують сидіння прибл. 140 осіб. Церква освітлюється свічками та опалюється центральним маслом.

Будівництво цієї церкви було здійснено завдяки фінансовим пожертвам і добровільній праці парафіян, якими керував старшина Я. Янішевський з Едмонтону, Альберта, та будівельної комісії у складі Стефана Гаврилюка, Васія Демйона та Івана Ковальчука.

Дерев’яний хрест біля церкви вшановує першу Святу Місію 1934 року та наступні місії, що відбувалися у 1952, 1956, 1960 та 1964 роках. Парафіяльний цвинтар знаходиться за шість миль на північний захід від церкви на ділянці в один акр, подарованій Томою Стащуком. У центрі села знаходиться парафіяльний зал імені Тараса Шевченка.

Заселення українців на цій території почалося в 1911 році, переважно з Сокальського та Городенківського повітів. Засновниками цієї парафії були: Іван Войтович, Васій Войтович, Стах Мар-чевка, Стефан Гаврилюк, Васій Демьон, Семен Дикий, Іван Равлик, Стефан Ковальчук Васій, Кусик, Тома Стащук, Лука Лемеча та Андрій Тимофій-чук. Першу Божественну Літургію в цій місцевості відслужив о. Й. Філіма. У 1941 р. парафія складалася з 22 членів і 37 дітей (проп. Книги). У 1961 р. було зареєстровано 200 душ (Довідник), у 1967 р. 119 душ і в 1975 р. зареєстровано 53 душі села та околиць в радіусі приблизно тридцяти верст (довід.). У 1976 р. парафія була під керівництвом: о. Б. Бачинського, пароха, Вальтера Іванчука, Стівена Равлика та Гаррі Деміона.

Українська католицька парафія Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа Віткоу перебуває під душпастирським орудою Норт-Батлфорд.