Церква була побудована в 1945-1946 роках на площі в один акр у Вакаві. Першу Божественну Літургію у храмі відслужив о.Кирил Лотоцький. Єпископ Андрій Роборецький освятив наріжний камінь і освятив храм 28 червня 1953 року, а 23 серпня 1963 року освятив церковні дзвони.

Церква являє собою дерев'яну прямокутну споруду 60 х 30 футів на високому бетонному фундаменті і має три фронтальні куполи. Спочатку стіни мали оздоблення з імітацією цегли; через прибл. У 1971 році екстер'єр був відремонтований і тепер оброблений сайдингом з мазоніту світлого кольору. Церква орієнтована на південь-північ з північним головним входом через притвор-притвор.

В інтер'єрі святиня з головним вівтарем підвищена і має дві прилеглі ризниці; західна ризниця має вхід у підвал церкви та вихід на територію церкви. За головним вівтарем висить велика картина покровителя церкви, написана маслом на полотні, написана в 1951 році Васі (Вільямом) Соларом. Дві олійні ікони Пресвятої Богородиці та Христа Учителя, які мають маленькі вотивні вівтарі, є твором Теодора Барана і написані в 1955 році.

Навпроти головного вівтаря хори простягаються над північним кінцем нави і до них ведуть килимові сходи; хори, центральний прохід у наві, святилище та дві прилеглі до нього ризниці також вкриті килимами. Основа внутрішніх стін оздоблена дерев’яними панелями, верхня частина стін і склепінчаста стеля оздоблені розписом donnacona. У церкві є дерев’яні лави, які вміщують бл. 60 осіб, є електрика, центральне газове опалення та сантехніка. Готовий підвал церкви служить парафіяльним залом з кухнею. Вхід до церковного підвалу здійснюється на західній стіні нави та західного боку церковної території через притвор. Церква має електричні дзвони, які були придбані в 1963 році за 1800 доларів; динаміки встановлені в центральній передній куполі.

Будівництво цієї церкви стало можливим завдяки фінансовим пожертвам і добровільній праці парафіян, які працювали під керівництвом Павла Кукурузи. Церковну ділянку площею 1 гектар купили парафіяни за 100 доларів. Парафіяльний цвинтар знаходиться за дві милі на північ від церкви.

Біля костелу стоїть хрест на згадку про Святу Місію 1965 року. На місці також є парафія, яка була побудована в 1957 році.

Українці-католики переїхали до Вакава в 1934 році з сусідніх парафій і хуторів округу. У 1961 р. парафія записала 145 душ (Довідник), у 1975 р. 44 родини та 15 неодружених. У 1976 р. парафією керували: о. Любомир Рамач, в.о. пароха, Михайло Дякофф, Богдан Задвоми, Вільям (Біл) Буринюк, Ернест Гукуляк, Микола (Нік) Калинюк, Метро Балоне, Антон Міхеоліція, Софі Закус, Мері Мойсюк. , Василина Тварди, Текія Герчак, Йосип Скопик та Стів Заєщук.

Українська католицька парафія Пресвятого Серця у Вакаві є осідком душпастирського округу Вакава з парафіями-супутниками в Сент-Жульєні, Сокалі, Твеї та, під час її перебування, на фермах Твей. Виконуючим обов’язки пароха по району є о. Любомир Рамач.