Церква була побудована в 1947 році на ділянці площею чотири акри в північній частині Твей. Першу Божественну Літургію у храмі відслужив о.Кирил Лотоцький. Єпископ Андрій Роборецький освятив храм 12 липня 1955 року.

Церква стоїть на високому бетонному підвалі і являє собою дерев’яну прямокутну споруду, 66 x 30 футів, з двома фронтальними вежами, увінчаними невеликими куполами. Стіни оздоблені азбестовим сайдингом і містять п’ятнадцять прямокутних вікон однакового розміру з напівкруглими верхами. Церковна споруда має гонтовий двосхилий дах, а дві передні вежі мають пірамідальні дахи, увінчані сліпими барабанами з білими металевими куполами та хрестами. Обидві вежі містять потрійні вікна глибини, що створює ефект ніші; західний передній вхід захищений збірним бетонним литтям, що створює той самий ефект ніші. Вхід безпосередньо в наву, оскільки церква не має притвору, а відразу праворуч від неї сходи, що ведуть на хори та церковний підвал. Вбудовані сповідальні також знаходяться вздовж північної стіни безпосередньо під сходами, що ведуть на хори.

Східна святиня є підвищеною і, як і в інших церквах, містить головний вівтар, протезіс і патрон церкви за головним вівтарем. З півночі та півдня до святилища прилягають ризниці, причому північна ризниця також виходить на територію церкви. Дві великі нафові ікони, які висять на відповідних сторонах святині, зображують Пресвяту Богородицю з Немовлям Христом і Христом-Учителем. Ікона «Ктитор» храму та двобаневі ікони виконані технікою олія на полотні та написані у 1960 році художником Теодором Бараном.

У центрі костелу безпосередньо перед головним вівтарем стоїть тетрапод із хрестом, зображенням Матері Божої та свічками. Прибл. 120 осіб знаходяться на відповідних сторонах тетрапода. Основа внутрішніх стін має оргаліт, усі решта стін, включаючи склепінчасту стелю, оброблені доннаконою та пофарбовані у світлий колір. Підлога церкви вкрита лінолеумом; центральний прохід і святилище вкриті килимами. Освітлення електричне та центральне опалення на масляне. У підвалі костелу знаходяться різні приміщення для організаційних потреб парафії. Додатковий вхід у підвал церкви здійснюється з південного боку церковної території через основу вежі.

Церкву збудували коштом парафіян та добровільною працею. Загальна вартість будівництва склала 10 000 доларів США; будівництво велося під керівництвом Миколи (Ника) Стецюка. Церковну ділянку площею чотири акри було придбано за 400 доларів.

Біля церкви стоїть дерев'яний хрест на згадку про Святу Місію 1946 р. У дерев'яній стовповій дзвіниці неподалік знаходиться дзвін, який парафія імпортувала з Франції в 1950 р. за 430 доларів. Парафіяльний цвинтар є продовженням парафіяльного маєтку.

Українське поселення на цій території почалося в 1899 році з переселенців з Радехівського та Городенківського повітів. Спочатку поселенці заснували парафію Св. Параскевії за дві милі на захід від Твея. Їх переїзд в Tway відбувся дещо пізніше. Першими парохами, які обслуговували парафію Твай, були: о. Антоній Сімбаліст, о. Кирило Лотоцький та багаторічний парох о. Єронім Лашкевич. Під час їхнього душпастирювання була організована парафія, розпочато та завершено будівництво храму.

Парафію заснували 1937 року 20 сімей. В 1961 р. було 75 душ (Довідник), в 1967 р. 110 душ і в 1975 р. обліковувано 23 сім’ї та 12 одноосібних (анкета). У 1976 р. парафією керували: о. Любомир Рамач, в.о. пароха, Дмитро Оранчук, Євген Коваль, Йосип Стадник, Ксеня Войцеховська, Євгенія Марко, Софі Костина, Фрузина Доктор, Єва Стадник, Марія Гуланська, Петро Сарчук, Павло Шульган. та Джон Оранчук.

Українська католицька парафія св. Петра і Павла в Твеї знаходиться під пастирським керівництвом Вакава.