Спочатку члени цієї парафії збудували маленьку капличку і поставили її на подвір’ї Григорія Кошмана приблизно у 1919 році (цю дату неможливо перевірити). Ця каплиця була повністю зруйнована раптовим штормом у липні 1921 року. Нинішня церква була побудована в 1944 році, розширена та відремонтована в 1948 році, на ділянці площею три акри в семи милях на захід і півтора милях на північ від Трибуни. Першу Божественну літургію в храмі відслужив у 1944 році о.А.Фик. У 1954, 1957 та 1965 роках парафію відвідував єпископ Андрій Роборецький.

Дерев'яна прямокутна церква розташована на низькому бетонному підвалі і має розміри 52 x 20 футів. Має східну святиню з головним вівтарем і прибудованою притвором-захристією, яка також виходить на церковну територію. Західний головний вхід через примикаючий ґанок-вестибюль з окремим гонтовим дахом. У церкві є дерев’яні лави, які вміщують бл. 60 осіб і має електрику та центральне масляне опалення. Біля церкви стоїть дерев’яний місійний хрест, встановлений на згадку про Святі Місії 1956 та 1964 років. Першою керував преподобний Джером Хімі, ЧСВВ (нині єпископ Нью-Вестмінстера, Британська Колумбія), а останньою – о. М. Марків. , ЧСВВ. Парафіяльний цвинтар знаходиться на об’єднаній церкві та цвинтарі ділянці, яку придбали для парафії у 1933 році Григорій Кошман, Дмитро Кошман та Микола Загаря. Його освятив у 1934 році отець Дж. Филима.

Українське поселення на цій території почалося в 1905 році з села Синьків Заїщицького повіту. Засновниками парафії були: Григорій Кошман з родиною, Дмитро та Марія Кошмани, Антін Ошуст, Микола Петраш, Микола Загаря, Т. Шафірка, М. Ткачук з родиною, Васій Дідора з родиною, Петро Дрефко, Іван та Марія Гутт. Роман Кирильчук, Антон Герлік, Васій та Софія Остафійчук. Під час раннього періоду поселення вони жили в розкопках, сховищах, викопаних на схилах пагорбів, і їхнє мізерне існування додатково страждало від частих трав’яних пожеж у преріях, оскільки регіон був схожий на пустелю-степ і був покритий високою сухою травою (опитувальник 1967 р.) . Щонеділі вони з ностальгією згадували урочисті святі богослужіння на рідній землі. У 1913 році їх відвідав пастор з Вінніпегу, Манітоба, який відслужив святу службу в домі Г. Кошмана і охрестив семеро дітей. Значно пізніше, на свій подив, вони виявили, що він не був українським католицьким священиком і ніколи не повернувся (анкета 1967 р.).

Наступне богослужіння також відбулося в родинному домі Г. Кошмана в 1915 р. і служив священик Е. Андрухович з Вінніпега, Манітоба. Подальші душпастирські обов’язки виконували парохи з Регіни. Короткий час богослужіння відправлялися в крихітній капличці, а після її зруйнування – в родинних будинках Д. Кошмана та І. Хатта. У 1940 р. стараннями о. А. Фика сестри Служебниці Непорочної Діви Марії провели в парафії перші класи катехизму. Це переросло в щорічний однотижневий літній курс катехизису.

У 1943 році, за рік до будівництва храму, помер один із перших засновників парафії Григорій Кошман. У заповіті він заповів парафії 160 десятин землі. Прибутки з цієї землі мали допомогти парафіянам побудувати та підтримувати церкву, що незабаром стало реальністю.

Парафію заснували 13 родин та осіб. У 1961 році парафія записала 70 душ (Довідник). В 1967 році було 10 сімей, а в 1975 році обліковано 6 сімей. У 1976 році парафія була під керівництвом преподобного Б. Обаряника, пароха, Генрі Хатта, Теодора Косзмана та Франка Герліка.

Українська католицька парафія Пресвятої Родини Трибуна перебуває під душпастирством Естевана.