Перша церква була побудована в 1904 році в дванадцяти милях на північний захід від Вакава. Це була невелика зрубна споруда, оброблена дошками; він мав невеликий сліпий купол і всередині містив лише головний вівтар. При церкві стояла читальня (зал), яка була знищена пожежею 1927 р. Восени 1939 р. згоріла також перша церква. У 1943 році парафіяни збудували другий храм, у якому першу Божественну Літургію відслужив о.Михаїл Оленчук. Цю церкву освятив 31 серпня 1952 року єпископ Андрій Роборецький.

Церква являє собою дерев'яну прямокутну споруду з двома фронтальними вежами, увінчаними куполами. Його зовнішні та внутрішні стіни оброблені вузьким дерев’яним сайдингом і містять прямокутні вікна з арочними вершинами; двосхилий дах покритий ґонтом, а куполи вкриті білою листовою металом. Церква орієнтована зі сходу на захід із західним головним входом через невеликий окремий дах, що примикає до притвору та святилища, яке височіє зі сходу. Святиня містить головний вівтар, протезис, ктиторський розпис церкви та має північну та південну прилеглі ризниці; південна ризниця також виходить на територію церкви. Покровитель церкви та дві традиційні нафові ікони Пресвятої Богородиці та Христа Спасителя виконано технікою полотна олія; ці ікони, а також мистецьке оздоблення всієї церкви виконав у 1950 році Теодор Баран.

Над західним торцем нави простягається хорове приміщення, куди можна піднятися по дерев’яних сходах біля південної стіни нави. У церкві є дерев’яні лави, які вміщують бл. 60 осіб, освітлюється свічками та обігрівається олією. Витрати на будівництво склали 4000 доларів США і були покриті щедрими фінансовими пожертвами парафіян, які також добровільно працювали під час будівництва та благоустрою території храму. Головним майстром будівництва був Петро Сирота; ділянку церкви подарував Федір Равлик.

Біля церкви стоїть дерев'яний місійний хрест 1927 р., а біля нього в 1969 р. збудована бетонна дзвіниця; два дзвони, встановлені на дзвіниці, були придбані парафіянами в 1910 році за 150 доларів і спочатку містилися в дерев'яній дзвіниці, яку пізніше розібрали. Неподалік від церкви знаходиться парафіяльний цвинтар, який подарував Филип Мамчур.

Українське поселення на цій території почалося в 1901 році переселенцями з Сокальського і Радехівського повітів. Парафію заснували 72 засновники (родини). З цієї парафії походить с. Мефодій К. Зеребеський, СМІ.

В 1941 р. було 14 родин (проп. Книга), в 1961 р. 60 душ (Довідник), а в 1975 р. обліковувалося 11 сімей. У 2003 р. українська католицька парафія Пресвятої Трійці м. Сокаль перебуває під душпастирською опікою Кадворта. Парох – о.Василь Гнатиківський

Назва «Сокаль» походить з Галичини і стосується повітового міста вздовж річки Буг, розташованого на північ від Львова. Назва Сокаль — давня назва, пов’язана зі словом «Сік» (Й. Б. Рудницький — Канадські топоніми українського походження, стор. 68).