Церква Зіслання святого Духа (м. Ростгерн-Фармс-Адамівка, Канада)
Церква Зішестя Святого Духа (П’ятидесятниця) - друга церква парафії. Перший храм був побудований членами -засновниками цієї парафії 1902 р. Він був благословенний преподобним Сонзонтом Дидиком, ЧСВВ, 15 травня 1904 р. Єпископ Никита Будка освятив храм у 1913 р. Це був перший український католицький храм у Саскачевані. Церква була побудована з колод на місці, в двох милях на схід та в шести милях на південь від Ростерна, подарованих Яковом Гучковським. У 1927 році його було розібрано, а на його місці побудовано другу парафіяльну церкву.
Нинішня церква являє собою дерев’яну хрестоподібну конструкцію розміром 48 х 42 футів із глухим куполом на осі, що доповнює формою двосхилий дах з черепицею. Внутрішнє оздоблення виконано вузьким шпунтовим сайдингом, розміщеним вертикально в нижній частині стіни та горизонтально у всіх інших ділянках стін. Художньо оздоблення церкви у 1942 році здійснив Павло Заболотний. До наших днів збереглося кілька картин, включаючи великий церковний патрон на стіні за головним вівтарем та декоративні орнаменти на стінах. Святилище піднесене і має північну ризницю. Хорове горище простягається над західним кінцем нави навпроти святилища. Уздовж бічних стін нави, з відповідних сторін святилища, розміщені невеликі оброчні вівтарі, присвячені Пресвятій Богородиці та Христу Спасителю; ці святі зображення - це олійні відбитки на склі. У центрі нави, безпосередньо перед головним вівтарем, - чотириногі, а з відповідних боків від нього - дерев’яні лавки, які розраховані приблизно на 80 осіб. Підлога дерев’яна; святилище килимове. Хрестоподібна стеля склепінчаста і простягається у віконний купол по осі. Як структура, орієнтована на схід-захід, церква має західний головний вхід через прилеглий притвор-вестибюль і стоїть на високому бетонному підвалі, що містить опалювальні приміщення.
Парафіяни побудували храм загальною вартістю 4000 доларів під керівництвом Є. Січенського. Його освятив єпископ Андрій Роборецький 14 червня 1970 року.
Церква містить пам’ятний хрест на честь Святої Місії 1952 р., Яким керував преподобний Григорій Шишкович, ЧСР, та дзвіницю, для якої дзвін був придбаний до 1910 р .; проте цю дату неможливо перевірити. Також на цьому місці є парафіяльна зала, побудована в 1936 році. Парафіяльний цвинтар знаходиться через дорогу від церкви на землі, подарованій парафії Стефаном Рогозінським.
Перші українські поселенці прибули 1897 року з Борщівського повіту. Засновниками парафії були: Йосафат Камінський, Антон Храпчук, Кирило Клепак, Стефан Коубель, Олекса Рибчинський, Яків Гучковський та Григорій Візнюк (Пропам’ятна книга). На додаток до цього, у парафіяльній книзі з 1902 р. як засновники та перші члени парафії зазначені: Стефан Рогозінський, Бартко Ременда, Максим Стадник, Йосиф Рогозінський, Прокіп Рак, Петро Ригорчук, Яків Маніка, Микола Заячковський, Нікола Бунка, Гнат Гучковський, Петро Білак, Павло Відук, Михайло Терновський, Олексій Сільський, Матвій Нікіфорук, Юрко Підвербецький, Василина Бицькало (Бицкало), Франк Охацький (Очацький), Антон Чоревський, Дмитро Іванишик Ленишкий, Дмитро Нювишик Леник, Дмитро , Васий Тваринський, Ф. Котик, Матвій Томин, Андрій Копіаківський та Петро Мартинюк. Починаючи з 1902 р. і до будівництва другої церкви, на керівних посадах церкви посідали різні посади: Яків Гучковський, Григорій Візнюк, Васий Катеринин, Павло Відюк, Іван Дербовка, Олекса Рибчинський, Данило Прима, Андрій Лесько, Юрко Гнатів, Антон Храпчук, Стефан Рогозінський та Вавро Улишин (включено лише розбірливі імена).
Першим священиком, який відвідав цю парафію, був священик Василій Жолдак, який приїхав у 1901 р. Наступними візитарними пасторами, як зазначено у парафіяльній книзі 1902 р., були преподобний Сонзонт Дидик, ЧСВВ та преподобний Антон Строцький, ЧСВВ. Першим парафіяльним кантором був Микола Мельник, призначений на цю посаду 25 грудня 1905 року.
У 1927 році, коли парафія розпочала будівництво нинішньої церкви, кількість її членів значно зросла. Крім вищезгаданих піонерів та їх сімей, першими фінансовими спонсорами цієї церкви були: Майк Регуш, Кость (Гусь) Бідулка, Ліко (Олексій) Мельник, Федір Кісіль, Петро Гучковський, Антон Блошка, Марія Гучковський, Іван Миканик, Петро Маніка, Микола Камінський, Михайло (Майк) Камінський, Васий Камінський, Михайло (Майк) Прима, Максим Магус, Йосиф Гуменюк, Васий Храпчук, Танас Буровський (Баровський), Петро Коубель, Янко (Іван) Волкович, Тваринський, Йосиф Гучковський, Юрко (Георгій) Салагуб, Йосиф Прима, Петро Терновський, Яків (Яків) Прима, Іван Костюк, Яків Бурлак, Нестор Гнатів, Петро Орицький, Петро Григор-чук, Іван (Іван) Янів, Микола Левків та Гнатів (парафіяльний реєстр).
У 1942 році парафія об’єднувала 64 сім’ї із 135 молодими особами (проп. Книга), у 1961 році було 70 душ (Довідник). У 1975 році кількість значно скоротилася, коли молодші члени переїхали в Саскатун або покинули провінцію, тоді як старші парафіяни вийшли на пенсію в Ростерн або Саскатун. У 1975 році парафією керували: преподобний декан Петро Криворучка, пастор, Моріс Берлак, Майк Гоменюк, Розе Гоменюк, Неллі Берлак, Поліна Гоменюк, Марія Гучковська, Енн Муканік, Дмитро Гоменюк та Боббі Муканік.
Розташування церкви у розмовній формі наводиться як «Коло Камінських» стосовно до прилеглих сільськогосподарських угідь родини Камінських.
Українська католицька парафія Зішестя Святого Духа (П’ятидесятниця), ферми Ростерн у 2003 році належить до церковного округу Кадворт. Наразі парафію обслуговує преподобний Василь Гнатківський.