Парафіяни побудували першу церкву в 1920 році на трьох земельних ділянках у західному Принс-Альберті. Ця церква служила парафії тридцять п'ять років. Його було продано римо-католицькій єпархії в 1956 році, тоді як нинішня церква була побудована між 1957 і 1960 роками. 23 серпня 1959 року єпископ Андрій Роборецький освятив шість декоративних металевих хрестів, які пізніше були встановлені над куполами та дахом фасаду, а також 11 червня 1961 р. додатково освятив наріжний камінь і церкву.

У період раннього поселення вірні князя Альберта мали щастя приймати Слугу Божого Митрополита Андрея Шептицького. Слуга Божий Андрей прибув у 1910 р. у супроводі о. Атанасія Филипова, ЧСВВ, і відслужив Божественну Літургію у Французькому Катедральному соборі з великою участю вірних із князя Альберта та округи.

Церква — це міцно побудована зі сталі, бетону та цегли п’ятикупольна хрестоподібна споруда розміром 80 x 50 футів. Його стіни містять арочні вікна, згруповані в ряд по два і три; в останній серії центральне вікно вище. Двосхилий дах вкритий ґонтом, куполи – мідним листом. Орієнтація церкви – північ-південь.

Завдяки розташуванню церкви відносно церковної території є два майже ідентичні головні входи з південного та західного боків церкви, до яких ведуть високі бетонні сходи з кованими перилами. Південний головний вхід має притвор, а над притвором — хори. Північне крило костелу містить святиню з головним вівтарем та східною та західною ризницями, які виходять на територію костелу. У центральній частині храму, осі крил, що перетинаються, домінує високий добре освітлений купол, що підтримується чотирма аркадами та стовпами з декоративними капітелями. Чотири крила церкви мають склепінчасті стелі.

Інтер’єр храму багато прикрашений відповідними фресками, іконами, численними ангелами та символами. Також до оздоблення входить різноманітний орнамент, адаптований до картин, які він обрамляє, та архітектурної форми та площі стін (див. кольорові фотографії). Це художнє оздоблення виконано у 1964 році Теодором Бараном.

Церква має електричне освітлення, центральне газове опалення, сантехніку, дерев’яні лави, які вміщують бл. 250 осіб і дерев'яна підлога; килим простягається вздовж центрального проходу і частково в бічній наві, а також у святилищі. Церковний підвал закінчений і містить приміщення для різних парафіяльних організацій та уроків української мови.

Архітектурний план розробив Володимир Січенський, який дав Саскачеванській єпархії цінний зразок української церковної архітектури. Тижневик «Прогрес» (вересень 1970) описує цю церкву як «гордість Саскачевану»; друга така церква архітектора В. Січенського знаходиться в Канорі. Підрядником будівництва був Майкл Янчинський з Кукс-Крік, Манітоба. Окрім незліченних годин добровільної праці парафіян, загальна вартість будівництва склала понад 70 000 доларів США. Цю суму було забезпечено за рахунок приватних пожертв і надходжень від різних проектів збору коштів, організованих і проведених парафіяльними осередками Ліги Українок-Католицьких Жінок Канади та Української Католицької Молоді Канади. Усі деталі будівництва були під опікою церковної виконавчої влади, яка діяла під керівництвом преподобного Онуфрія Пасічняка і складалася з: Володимира Вінницького, Григорія (Гаррі) Візінського, Павла Чури, Стефана Кінаха, Макса Сміско, Еліяса Євасюка та Даніеля Шумая.

Біля костелу стоїть українсько-католицький парафіяльний зал, збудований у 1951 році під час душпастирства о. Володимира Івашка. Через дорогу від костелу – резиденція пароха, збудована за душпастирювання о.О.Пасічняка; парафія передала першу парафію 1945 р., яка знаходиться недалеко від костелу, Сестрам Служебницям Непорочної Марії (див. розділ каплиці).

Українське поселення на цій території почалося в 1903-1904 роках з різних повітів України, але переважно з Гусятина, Жовкви та Сокаля. Їх поселення в Принс Альберті почалося бл. 1908 р. Першим пастором, який відвідав це поселення, був преподобний Джозеф Філіма. Ближче до кінця січня 1920 р. священик Дж. Філіма відправив святу службу в підвалі французької римо-католицької церкви. Після цього богослужіння вірні зібралися в домі Теодора Гадади, де провели конференцію та обрали першу парафіяльну адміністрацію у складі Теодора Гадади, Михайла Купецького та Антіна Катамая. Присутні також пожертвували по 25 доларів на початок будівництва першого парафіяльного храму. Крім виконавчої влади, першими засновниками парафії були: Максимець, Ілія Іванів, Т. Маловський, Пушка, Пилип Гола та Лисак. Пізніше інші приєдналися до лав засновників і зробили свої фінансові внески. На ці зібрані кошти парафіяни придбали ділянку з трьох ділянок і збудували першу парафіяльну церкву. Першу Божественну Літургію в цьому храмі восени 1920 р. відслужив о. Й. Филима. Першим кантором парафії був Кіндрат Салига. Від 1928 р. віддану службу як кантора князя Альберта та округу несли Григорій Світенький, Микола Камінський та, як кантор і керівник парафіяльного хору, Стефан Кінах і Петро Тихоліз.

У 1920 р. було 9 початкових членів-засновників парафії, в 1941 р. парафія нараховувала 40 членів (проп. книга). 1961 р. — 500 душ (Директорія);

у 1975 році парафія об'єднувала 160 родин. У 1976 році парафія була під керівництвом: преподобного Джона Ворони, пароха, Джона Свистуна-старшого, Алекса Басараби, Петра Абрамеца, Джона Еванчини, Андрія Гайовського, Петра Підскального, Маріана Блохи, Стіва Рогачука, Сильвестра Бараницького та Джона Притули.

Українська католицька парафія св. Георгія в Принц-Альберті є осідком душпастирського округу Принца Альберта з парафіями-супутниками в Міт-Парку, Мак-Доуоллі, Самбурзі, Шипмані та, під час її правління, Сесілі. Пастором округу є преподобний Джон Ворон.