Церква була побудована в 1940-1941 роках на площі два акра в десяти милях на схід від Ніпавіна. Першу Божественну Літургію відслужив отець Михайло Горошко. У 1960 році церкву відвідав єпископ Андрій Роборецький.

Спочатку необроблений ліс добували з лісів за двадцять п'ять миль від поселення. Пізніше її безкоштовно переробляли на будівельний пиломатеріал на лісопилці братів Івана, Михайла та Станіслава Францишиних. Будівництво почалося в 1940 році під керівництвом прораба Миколи Гулька за участю всіх парафіян. До 1941 року храм був добудований і обладнаний усім необхідним для святих богослужінь. У 1945 році Григорій та Іван Гульки завершили внутрішній оздоблення, розписали церкву та зробили лави.

Церква, орієнтована зі сходу на захід, — це прямокутна споруда розміром 38 x 32 фути з гонтовим двосхилим дахом, увінчаним по центру невеликим сліпим куполом. На північ від святині розташована невелика прибудована притвор-ризниця. Інтер’єр містить лише один головний вівтар, наву та хори, до яких можна ввести сходи на південь від головного входу. Систему опалення забезпечує чавунна піч біля ризниці. Тамбуру немає. Оздоблення церкви складається з кількох олійних гравюр, привезених першими піонерами з батьківщини.

Біля церкви стоїть місійний хрест, а біля нього 1940 р. збудована дзвіниця. Парафіяльний зал 1947 р. побудований у 1970 р. проданий. За символічну плату у Григорія Пушкаренка викуплено площу 2 гектари храму та кладовище.

Українські поселенці прибули в 1930-х роках з різних частин Канади, але переважно з районів Ітуна, Йорктон і Кадворт. На перше організаційне зібрання в листопаді 1939 р. прийшло 10 членів. На другому засіданні, 21 січня 1940 р. в домі Михайла Піховича, було обрано першого керівника в складі: Миколи Гульки, президента;

Петро Юрковський, віце-президент; Михайло Піхович, секретар; Вільям Гулка, помічник секретаря; Григорій Пушкаренко, скарбник, та Джон Сеньков, фінансовий секретар. До побудови церкви священні служби проводилися в приватних будинках пасторами, які їздили від принца Альберта.

У 1941 р. парафія мала 20 осіб (проп. Книга), а в 1961 р. 60 душ (Директорія). Нині парафіяни приєднані до парафії Всіх Святих у Ніпавіні.