Перша маленька дерев'яна церква була збудована засновниками парафії в 1909 році. Головним майстром будівництва був А. Дубровний. Єпископ Никита Будка освятив храм і вшанував парафію загалом трьома візитаціями. У 1933 році церкву розібрали і побудували другу церкву.

Архітектурні плани нинішнього храму розробив Іван Тихоліз (Іоанн Тихоліз), який також був майстром будівництва. Витрати на будівництво склали 12 000 доларів і були покриті щедрими пожертвами та добровільною працею парафіян. Іван Войтас пожертвував територію церкви та кладовища площею 5 акрів, горбисту та частково лісисту землю. Сучасну церкву освятив єпископ Василій Ладика в 1933 році.

Церква являє собою дерев’яну хрестоподібну споруду розміром 78 x 54 фути з великим центральним куполом, що підтримується восьмигранним барабаном. З відповідних сторін головного входу розташовані дві вузькі вежі, увінчані куполами. Головний вівтар розташований у південному крилі хрещатої споруди, притвор і хори — у північному крилі. У центральній частині храму домінує великий купол, освітлений чотирма вікнами, в усіх інших частинах домінують склепінчасті перекриття. Усі перекриття та центральний купол укріплені аркадами, які сходяться в чотири опорні пілястри. Внутрішні та зовнішні стіни оброблені шпунтованим сайдингом (V-подібним з’єднанням).

Святиню відокремлює від нави іконостас, розроблений відповідно до іконографічних вимог і мистецьки оздоблений іконами Теодора Барана в 1957 р.; конструкцію і різьбу по дереву для іконостасу виконав В. Мазден з Ітуни. Єпископ Андрій Роборецький освятив іконостас 18 серпня 1957 року.

При церкві в 1933 р. збудовано однодзвіницю; дзвін був придбаний у 1926 році за 350 доларів. Також біля костелу є дерев’яний місійний хрест 1924 року та пам’ятник, встановлений у 1938 році до 950-річчя християнства в Україні. Неподалік стоїть парафіяльний зал, збудований у 1944 році та розширений у 1952 році;

перша парафіяльна зала «Читальня Просвіти» імені Тараса Шевченка була збудована в 1916 р. і розібрана в 1944 р.

Перші українські поселенці в район хутора Модел-Фарм прибули між 1903 і 1905 роками з Борщівського, Перемиського та Ярославського повітів. Членами-засновниками парафії були: о. Ахілл Делаер, ЧССР, О. Федірко, В. Новак, В. Середа, Ів. Войтас, Гнат. Блажейко (Блажейко), В. Хруник, Хр. Попик, В. Гадевич (Гаєвич), Ів. Середа, А. Дубровний, Яцко Середа, П. Хруник, Я. Климашко (Климашко), П. Назар, Р. Хруник і М. Лащук. 15 лютого 1908 р. о. А. Делаєре, ЧССР, відслужив першу Божественну Літургію для поселенців у домі Івана Войтаса; цю дату можна вважати датою заснування парафії.

Ця парафія була благословенна одинадцятьма покликаннями до Сестер Служебниць Непорочної Марії: с. Альфонса М. Хрунік, с. Хризанта Е. Хрунік, с. Йоанікія А. Федірко, с. Алексіс М. Назар, с. Григорій А. Новак, с. С. Мері Д. Новак, с. Еліас А. Попик, с. Бенедикт Е. Середа, с. Оресте К. Середа, с. Амброуз П. Стахів і с. Августин А. Войтас.

У 1941 р. парафія нараховувала 70 душ зі 120 дітьми (проп. Книга), у 1961 р. — 260 душ (Довідник), у 1967 р. — 140 душ (анкета). У 1975 році парафія складається з 23 сімей і 5 неодружених членів, загальною кількістю членів 100 душ, які проживають у радіусі семи миль від церкви. У 1976 р. парафією керували: отець Роман Хом'як, CSSR, парох, Алекс Клімашко, Майк Середа, Стів Гопко, Теодор Войтас, Майк Попік і Білл Гопко.

Українська католицька парафія Покрови Пресвятої Діви Марії Модельний Хутір перебуває під душпастирським утриманням Йорктона.