Перша церква, зрубна споруда 1910 року, служила парафії вісімнадцять років. У 1928 році її розібрали і того ж року на тому ж місці збудували нинішню церкву. Єпископські відвідування храму чотири рази здійснювали єпископ Никита Будка, архієпископ Василій Ладика у 1934 та 1940 роках та єпископ Андрій Роборецький у 1958 та 1969 роках.

Рівнева церква площею два акра за вісім миль на південь від Рами була подарована М. Мудрі. Дерев’яна церква має ідеальну хрестоподібну форму, 40 х 40 футів, з великим центральним куполом на осі гонтових двосхилих дахів і чотирма невеликими вежами з металевими хрестами над кожною передньою вершиною пересічних крил. Купол покритий білим листовим металом, а стіни мають вузький дерев'яний сайдинг і пофарбовані. Церква орієнтована на схід-захід з підвищеною святинею та головним вівтарем у східному крилі та притвором і хором у протилежному крилі. Неф має два невеликих бічних вівтаря вздовж відповідних бічних стін і дерев’яні лави, які вміщують прибл. 60 осіб. В інтер’єрі переважають склепінчасті стелі, які в центрі зливаються у великий восьмикутний купол, посилений аркадами та чотирма пілястрами. Восьмикутний барабан, що підтримує купол, і стіни хрестоподібної нави містять прямокутні вікна з арочними вершинами. Освітлення тільки свічками.

Будівництво цієї церкви вартістю 2500 доларів було здійснено за приватні пожертви та добровільну працю парафіян під керівництвом старшини Фед. Вістовський. Біля церкви є дерев'яна дзвіниця, а за її межами простягається парафіяльний цвинтар.

Українські поселенці прибули в цю місцевість у 1904—1907 роках із сіл Олексинці та Тязів Борщівського та Станиславівського повітів. Засновниками цієї парафії були: Микола Ленюк, Фед. Ленюк, В. Ленюк, Данило Сакні, Мик. Дутчак, В. Дорошенко, Юрко Пилипов, Дмитро Петришин, Савка Фенишин, Мар’ян Мудрей, Франко Томчишин, Мик. Скоблинюк і Панько Роляк. Пропам’ятна книга с. 236 написано про цих засновників: «Коли їхня кількість збільшилася, вони зустрілися і почали міркувати про свою церкву та власного пастора. Для пошуку священика вони вибрали П. Якимишина. Він пішов пішки до Канори (30 миль)...» Першим священиком у цій місцевості був преподобний А. Делер, ЧССР, який служив святі служби в оселях Д. Сакні та М. Ленюка. У 1941 р. парафія зареєструвала 30 членів (сімей) із 60 дітьми (проп. Книга), у 1961 р. — 150 душ (Директорія), а в 1975 р. — 6 сімей, які тепер приєдналися до парафії в Рамі. Зараз церква закрита.

Українська католицька парафія Святого Димитрія Кизів-Тязів перебуває під душпастирством Рами.

Назва «Тязів», що походить від села Тязів Станиславівського повіту, була змінена в Канаді на «Кизів» і не є офіційною географічною назвою (Довідник 1961 р.).