Перша церква була побудована в 1917 році за чотири милі на південь від парку Міт. Ініціаторами будівництва були Іван Семчук, Іван Сухораб, Іван Кравець та Роман Маловський; після того, як колоди були на місці та розпочато тесання балок, до них приєдналися Дмитро Біллай, Луць Кріп, Іван Тихоліз та інші. Таким чином церкву було збудовано, а через два роки, у 1919 році, поштукатурили інтер’єр. Першу Божественну літургію в храмі відслужив преподобний Й. Филима (проп. Книга). Нині парафіяни утримують цю церкву як історичну пам’ять про піонерські дні парафії та продовжують використовувати парафіяльний цвинтар поблизу.

Друга церква була побудована між 1958 і 1959 роками на ділянці площею два акра в парку Міт. 31 серпня 1958 р. єпископ Андрій Роборецький освятив фундамент храму, а наріжний камінь — 10 вересня 1960 р. У 1958 р. в недобудованому храмі відслужив першу Божественну Літургію преподобний В. Костюк.

Дерев’яна прямокутна церква розміром 70 х 30 футів стоїть на високому бетонному підвалі і має двосхилий дах з ґонту та три передні вежі, вершини яких є невеликими куполами. Центральний більший купол містить дзвін, подарований парафії ЦНР. Входи біля основи двох бічних веж ведуть до підвалу церкви, який служить парафіяльною залою з кухнею. Зовні церква оброблена вузьким дерев’яним сайдингом. Інтер’єр має доннаконну обробку і містить святилище з головним вівтарем і двома прилеглими ризницями, наву з двома невеликими бічними вівтарями, притвор і горище для хорів. Дві ікони, олійні на полотні на бічних вівтарях, Пресвята Богородиця з немовлям Христом і Христос Учитель, твори мистецтва Теодора Барана. Дерев’яні лави в нефі забезпечують сидіння прибл. 150 особам. Церква має дерев’яну підлогу, вкриту лінолеумом і килимом у центральному проході та святилищі, високу похилу стелю, електрику та центральне опалення.

Витрати на будівництво склали 20 000 доларів і були покриті щедрими пожертвами та добровільною працею парафіян під керівництвом Йосипа Дембровського. Петра та Гаррі Лисаки подарували ділянку в 2 гектари, а всі деталі будівництва церкви перебували під опікою парафіяльного виконавчого та будівельного комітету; Парафіяльна влада складалася з пароха Вальтера Костюка, Василя Єванчина, Володимира Возного та Романа Брунвальда; до складу будівельного комітету входили Роман Романчук, Михайло Ти-чоліз, Джон Гаврилюк та Стефан Лашта.

Українські переселенці почали прибувати з 1907 р. переважно з Сокальського, Борщівського, Радехівського та Тернопільського повітів. Першими прибули: Роман Кравець, Дмитро Семчик, Войтко Сухораб, Іван Краєцький, Дмитро Біллай та Пилип Короліщук. Вони жили в глинобитних і солом’яних хатах, тягали плуги волами, очищали землю від лісів. Першу Божественну Літургію в громаді відслужив преподобний Петро Пасічник у місцевій школі. З перших початків парафії жінки були об’єднані в Жіночу допоміжну церкву і зробили значний внесок у будівництво обох церков. Придбання всіх необхідних речей для богослужінь особливо приписують Єві Сухораб та Олені Кріп. У 1941 р. парафія налічувала 30 членів (проп. Книга), у 1961 р. — 40 сімей, у 1967 р. — 35 членів, а в 1975 р. парафія налічувала 28 сімей та 3 самотніх (анкета). Парафія в 1967 році була під керівництвом преподобного Джона Ворони, пастора, Вільяма Біллая, Вальтера Кравчука, Майкла Тихоліза та Джеймса Біллея.

Українська католицька парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Міт-парку знаходиться під пасторством принца Альберта.