Церква Пресвятої Євхаристії є другою церквою парафії.

Перша церква-каплиця була споруджена членами-засновниками у 1911 р. на присадибній ділянці Михайла Трефяка, що знаходиться за півтори милі на південний схід від теперішньої церкви. Це оригінальне церковне місце, яке зараз огороджене огорожею, зберігає могильні місця перших членів парафії. Парафіяни вирішили побудувати другу церкву в Гаффорді, який був невеликим поселенням, але вже в процесі еволюції в місто, хоча більшість парафіян жили в сільських поселеннях навколо Гаффорда. Церква побудована в 1917 р. під час душпастирства Преподобного Андрія Сарматюка; його благословив єпископ Никита Будка в 1918 році і відвідав архієпископ Василь Ладика в 1933 і 1936 роках. Єпископ Андрій Роборецький неодноразово відвідував парафію і востаннє приєднувався до парафіян в урочистому святкуванні Йорданського водосвяття 19 січня 1973 року. Парафія Хаффорд належить до небагатьох в Єпархії, яким випало щастя прийняти в Ювілейний рік Єпархії Сповідника Віри, Блаженнішого Кардинала Патріарха Йосифа Сліпого. Кардинал Патріарх відсвяткував Папський Молебен у церкві 8 листопада 1976 року, а після цього благословив та офіційно відкрив новозбудований парафіяльний зал.

Церква являє собою дерев'яну споруду у формі витягнутого хреста розміром 84 х 40 футів. Спочатку головний вхід до церкви проходив через невеликий прилеглий вестибюль; у 1954 році цей ганок було вилучено та церква розширена, а також оригінальний дерев'яний сайдинг на стінах та барабани куполів замінений ліпною обробкою. Церква має двосхилий дах і великий восьмигранний купол з вершиною купола і хрестом на осі пересічних рукавів; два додаткові маленькі сліпі куполи на вершині фронтальних веж.

Церква орієнтована на схід-захід, із західним головним входом та тамбуром, до якого досягнуто ряд сходів; північна сторона тамбура містить сходи, що ведуть до хору; на південній стороні тамбура під хором є вбудовані конфесіонали, які входять з бабинця. Піднесене святилище з головним вівтарем знаходиться у східному крилі церкви; вона має північ і південь, що примикають до ризниць з виходами на церковну територію. У центральній частині церкви переважає великий центральний купол, добре освітлений вісьмома великими вікнами, а перехрещувані рукави мають склепінчасті стелі. Внутрішні стіни оброблені вузьким дерев’яним сайдингом (V-стик).

Між 1923 і 1925 роками, під час душпастирства Преподобного Ксенофонта Роздольського, церква та бл. 30 полотен у церкві написав Липинський; картини виконувались на полотні та монтувались на стіни, а стилізовані орнаменти виконувались безпосередньо на стінах. У 1976 р. Інтер'єр церкви був відремонтований, розмальовані ділянки стін, вільні від декоративних орнаментів, а орнаменти перенесено до нового доповнення. Цю роботу виконав Нік Лесковський. Також у 1976 році дещо зношена дерев'яна підлога була килимовим покриттям по всій церкві, включаючи зону святилища. У церкві електричне освітлення та газове опалення. Дерев’яні лави в нефі забезпечують місця для сидіння приблизно 100 осіб.

Парафіяни побудували церкву за рахунок своїх приватних пожертв та добровільної праці під керівництвом Йосипа Янішевського. Церковна ділянка площею в два акри та кладовище у два акри, що знаходиться в півмилі на схід від церкви, були придбані за колективні кошти.