Церква святого Димитрія, побудована в 1948 році та перенесена у 1964 році на місце святині Матері Божої Скорботи біля Кадворта.

Церква св. Димитрія є другою церквою парафії і в даний час є паломницькою церквою при святині Скорботи Пресвятої Діви Марії.

Члени парафії святого Димитрія збудували першу церкву в 1911 році серед пагорбів та невеликих лісів на площі в три гектари за п'ять миль на схід від Альвени. Церква являла собою невелику прямокутну споруду з невеликим шестигранним баштовим куполом у центрі двосхилого даху. Поруч стояла дерев’яна поштова дзвіниця. Будівництво церкви відбулося під керівництвом Павла Кукурудзи. Об’єднану церкву та кладовище подарував Іван Підскальний. З часом парафія переросла приміщення церкви, і в 1947 році церква була розібрана. Оскільки оригінальне місце церкви було недоступне, друга церква була побудована за дві милі на схід від першої церкви на землі, подарованій Василем Симаком.

Нинішня церква, побудована в 1948 році з використанням частин врятованого матеріалу першої церкви, являє собою прямокутну споруду розміром 54 х 30 футів з двосхилим дахом, центрально укріпленим хрестом. Архієпископ Василій Ладика благословив церкву в рік її спорудження. У 1964 році церкву було перенесено до Храму Скорботи та прикріплено до каплиці, яка вже була на місці; тоді він був змінений для задоволення потреб святих служб, що відбувались у паломницькій церкві. Майже щороку, під час паломницьких днів, єпископ Андрій Роборецький відправляв Божественну літургію у цій церкві.

Українські поселенці прибули в парафіяльний округ Святого Димитрія в 1900 році з Борщівського повіту. Парафія була заснована в 1910 році такими членами:

Павло Кукурудза, Яків Шавадуцький, Михайло Стадник, Михайло Романко, Василь Кузьмінчук, Фед. Коваленко, Яків Іванюк, Петро Симак, Іван Капаціла, Іван Підскальний, Микола Змуд, Василь ’Білоросюк, Прокіп Заброцький, Михайло Дяків, Максим Змуд та Іван Підскальний (їх було двоє). Першим пастором, який відвідав поселенців, був преподобний Павло Сулатицький.

У 1941 році парафія зареєструвала 20 членів з 30 дітьми (проп. Книга), у 1961 р. Було 15 душ. У 1964 році, коли церква була перенесена до Храму Скорботи, парафія була ліквідована, а решта прихожан зареєстровані в парафіях в Кадворті, Вакові та Алвені.

Українська католицька парафія св. Димитрія, Кадворт була під пастирським керівництвом Кадворта.

Санктуарій Матері Божої Скорботи охоплює двадцять акрів землі в двох милях на південь від Кадворта. Спочатку віруючі цієї місцевості встановили пам’ятний хрест на пагорбі, де вони у свої важкі перші роки поселення, зібрались, щоби приєднатися до молитов. У 1948 р. під час душпастирства Преподобного Кирила Лотоцького до місця було додано Хресну дорогу. Пізніше була побудована каплиця, в якій була розміщена статуя Богоматері Скорботної; статуя була благословлена в липні 1949 року архієпископом Василієм Ладикою. Парафіяльну церкву святого Димитрія було перенесено на це місце і приєднано до цієї каплиці в 1964 році. У 1960 році під час душпастирства Преподобного Єроніма Лашкевича були побудовані дороги та встановлені нові хрестові дороги.

Паломництва у санктуарій Матері Божої Скорботи проводяться щороку з четверга по неділю десятого тижня після свята Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Щорічно з Саскачевану та інших єпархій у Канаді беруть участь близько трьох тисяч паломників.