Церква Пресвятої Євхаристії є другою церквою парафії.

Перша церква була побудована в 1928 році на площі в три акри в південному Кадуорті. Це була прямокутна дерев’яна споруда з двома вежами на вершині куполів; інтер’єр художньо прикрасив Павло Заболотний і містив головний вівтар та два невеликі традиційно присвячені бічні вівтарі. Будівництво склало 8000 доларів США, і його проводили волонтери-волості під керівництвом Гринка (Гаррі) Бориса. У 1964 році внаслідок старої електропроводки інтер’єр церкви був повністю знищений вогнем. Будівництво нинішньої церкви розпочалося в 1965 році і було завершено в 1966 році, єпископ Андрій Роборецький благословив наріжний камінь 11 червня 1967 року та церкву 20 липня 1969 року.

Нинішня церква на місці первісної церкви являє собою дерев'яну побудовану прямокутну конструкцію, яка стоїть на високому бетонному підвалі та має розміри 90 х 40 футів. Двосхилий дах гонтовий і містить великий декоративний хрест на фронтальній вершині; зовнішні стіни оброблені дерев’яним сайдингом і містять прямокутні вікна. Церква орієнтована із півночі на південь із головним входом на південь, який захищений дахом та має декоративні ковані перила.

В інтер’єрі церква оброблена в поєднанні доннакони та дерев’яних панелей; стеля слідує за зовнішнім контуром даху і посилений опорними дерев'яними балками на бічних стінах конструкції. Північне прямокутне святилище містить головний вівтар і має U-подібну прилеглу ризницю, яка повністю розташована навколо святині та має додаткові виходи до нефу та території церкви.

Основа стін святині оброблена в доннаконі, верхні ділянки стін оброблені панелями з червоного кедру. На цій обшивці, безпосередньо за головним вівтарем, встановлено церковний покровитель Святої Євхаристії; над ним висить великий металевий хрест із зображенням Розп'ятого Христа, намальованого олією на металі; на відповідних сторонах хреста - дві силуетні фігури Матері Божої та св. Івана, які також були виконані в оліях на доннаконі. Ці зображення, а також дві обрамлені нефні картини Пресвятої Богородиці з Немовлям Христом та Христом Вчителем, які знаходяться на відповідних сторонах святилища, є витворами мистецтва Мирона Левицького.

Навпроти головного вівтаря над вестибюлем виходить хор, до якого можна дістатися сходами біля його східної стіни; тут також є сходи до підвалу церкви. На західній стороні тамбура є спеціальна кімната для батьків з малими дітьми, а поруч із нею є вбудовані сповідні, до яких заходить з бабинця. Церква має підлогу, покриту лінолеумом, яка килимово покрита червоною доріжкою біля центрального проходу, зони святилища та в ризниці; він містить дерев'яні лавки, розраховані приблизно на 250 осіб та має електрику, центральне газове опалення та сантехніку. Підвал церкви закінчений і служить парафіяльним залом з кухнею.

Церква побудована будівельною фірмою з Принс-Альберта загальною вартістю 84 000 доларів; ці витрати покривались приватними заставами, фондами пожежного страхування, отриманими для першої церкви, та різними проектами збору коштів, організованими місцевим відділенням Української католицької жіночої ліги Канади. Вибір відповідного архітектурного плану для церкви, а також усіх фінансів та будівельних деталей здійснювався під керівництвом Преподобного Джерома Лашкевича та під егідою виконавчого та будівельного комітету парафії, до складу якого входили: Білл Боднарчук, Стів Сабадаш, Петро Стефанюк, Нік Кіндрачук, Стів Підскальний, Білл Діяків та Нік Челак. Місце церкви подарував Васий Свентак; кладовище, яке знаходиться в 300 футах від церкви, подарував Онуфрій Шавага.

Церковна містить дерев'яну дзвіницю, збудовану в 1928 році, місійний хрест, встановлений у 1937 році, та меморіал, датований 1955 роком; меморіал присвячений піонерам у районі Кадворт і був встановлений на честь 1000-річчя християнства в Україні та Золотого ювілею Саскачевану. Неподалік від церкви стоїть парафіяльний настоятель, який був побудований у 1944 році та є місцем проживання пасторського району Кадворт.

Українські поселенці прибули в цю область у 1900 р. з Борщівського та Городенківського повітів. Спочатку вони заснували парафію Преображення Господнього, яка знаходилася в чотирьох з половиною милях на південний захід від Кадворта. Їх переїзд у Кадворт відбувся дещо пізніше, і міська парафія була сформована з практичних міркувань. Організаторами парафії, які також були членами парафіяльної адміністрації і, таким чином, відповідальними за будівництво першої церкви, були такі: Преподобний Нестор Дрогомирецький, А. Кіндрачук, С. Вербіцький, К. Юзьменка, М. Стефанюк, Г. Борис, В. Свентак, С. Мантика та І. Бендиґа. Стів Кузьма багато років служив кантором та керівником хору парафії. Вихідцями з цієї парафії є с. Корнелія К. Мантика, SMI та с. Моніка М. Мантика, SMI.

У рік будівництва першої церкви парафія зареєструвала 32 сім'ї. Під час будівництва нинішньої церкви парафія об’єднувала 210 окремих членів, тоді як у 1975 році на облік припадало 133 особи. У 1976 році парафія перебувала під керівництвом: преподобного Любомира Рамача, пастора, Стіва Підскального, Йосипа Баранеського, Михайла Слободяна, Білла Діякова, Білла Комарніцького, Неллі Стефанюк, Поліни Комарніцький, Мері Халабури, Анастасії Вербіцької, Аліси Симак та Мікален Зосюк.

Українська католицька парафія Пресвятої Євхаристії в Кадворті - це місце проживання пасторського району Кадворт із парафіями-супутниками на фермах Дана, Альвена, Альвена, Прудом, Борщів, Прудом Гом, місце паломництва Храм Скорботи з каплицею св. Димитрія та, під час їхнього перебування, парафій Преображення Господа нашого Ісуса Христа та Тесляря Горі. Пастором для району є преподобний Любомир Рамач.