Українське поселення в районі Кальдера розпочалось у 1897 р. з іммігрантів, переважно прибулих з Копичинецького повіту України.

Земельну ділянку площею 5 акрів подарували Степан та Євфросінія Андроняк, за шість миль на північний захід від Калдера, а перша парафіяльна церква, зрубна конструкція, була побудована в 1904 р. Членами засновників парафії були: о. Ахілле Делаере, C.Ss.R., Майкл Собков, Стефан Андроняк, М.Рогатенський, Матей Миколайшин, В.Лукей, Никита Фік, Петро Брицький, Томко Мартинюк, Іван Костенюк, Дмитро Мартінюк, Джордж Бек, Іван Шабутура, Іван Зредло, Он. Бобик, М. Чопик, Фред Мацик, Матей Мацик, Петро Залені, Дметро Шаб, Ілля Гармацький, Петро Новицький, Он. Євацький, Яків Дідук, Ілля Солонинко, Ол. Бебцик, В. Ясініський, Георгій Шаб, Хр. Мостовей, Петро Мостовей, Дмитро Олиник, Якев Фік, А. Бригідар, Алек Прислак, О. Возний та М. Вербовецький. Ця парафіяльна церква обслуговувала парафію до 1911 року, коли на тому ж місці, на схід від першої церкви, була побудована друга церква. Ця друга споруда з дерева з високою фронтальною вежею, відкритою куполом, була благословлена ​​в 1911 році Преподобним Ахілле Делаере, C.Ss.R. Розуміючи, що сходи церкви не на подарованому майні, у 1935 році парафіяни придбали ще один гектар землі, прилеглої до їх власності, на якій додали дзвіницю та дорогу до кладовища. Ця дзвіниця та цвинтар зберігаються і сьогодні на оригінальній церкві на південно-східному куті. Єпископ Никита Будка двічі відвідував парафію, архієпископ Василій Ладика здійснив візитацію в 1935 році. Отці-редемптористи провели дві святі місії в цій церкві в 1913 і 1933 роках.

У 1966 році парафіяни побудували третю церкву на півгектарі в північно-західному Калдері. Витрати на будівництво приблизно 45 000 доларів були повністю покриті за рахунок приватних пожертв та збору коштів парафії. Бригадиром проекту був Пітер Чиз з Йорктона, а будівництво контролював виконавчий та будівельний комітет церкви у складі: Джон Яроскі, Стів Балабук, Тоні Собков, Метро Рохатенський, Гаррі Бригідар, Пол Матінюк, Енн Собков, Роза Балабук, Вільям Мостовей та Пітер Бригідар. Це прямокутна дерев’яна конструкція, 70 ’X 30’, що стоїть на високому бетонному підвалі. У ньому є дві закінчені цеглою фронтальні вежі, відкриті куполами, а решта споруди оброблена ліпниною. У церкві містяться два невеликі бічні вівтарі, зроблені Дмитром Гузяком. Ці бічні вівтарі, прикрашені іконами Пресвятої Богородиці та Христа-Спасителя, та церковний розпис Успіння Пресвятої Богородиці були збережені від другої парафіяльної церкви і зберігаються парафіянами як пам'ять про їх колишні церкви та парафії. Підвал церкви служить парафіяльним залом. Ззовні церкви стоїть орнаментальний сталевий хрест, який був поставлений на згадку про першу Святу Місію, проведену в 1968 році з о. Павло Малуга, місіонер.

Перша Літургія у третій новій церкві відбулася 30 жовтня 1966 р., А єпископ Андрій Роборецький відслужив та співслужив о. Андрій Музика та о. Щеснюк, парох парафії. Єпископ Роборецький кілька разів відвідував парафію та офіційно благословив церкву 25 серпня 1974 року.

З цієї спільноти походили: с. Юлія Новицький, с. Макрина Анна Шаб та с. Володимира Вікторія Собков із Сестер Служебниць Непорочної Марії.

У 1941 році парафія зареєструвала 65 членів зі 100 дітьми, в 1961 році в парафії було 250 осіб, в 1975 році було 26 сімей, тоді як у 2003 році в парафії було лише 12 членів. Парафія залишається під пастирським наглядом отців-редемптористів Йорктона.