Церква св. Петра і Павла - друга церква парафії.

Члени-засновники парафії побудували першу церкву в 1907 році на горбистій ділянці площею в два гектари за вісім з половиною миль на південь від Прудгомме. Церква являла собою невелику дерев'яну споруду з одним фронтальним глухим куполом. Храм був освячений у 1909 році преподобним Еміліаном Андруховичем і відвіданий архієпископом Василієм Ладикою в 1933 році. У 1947 році парафіяни побудували нову церкву на місці парафії та перетворили першу церкву на парафіяльний зал. Єпископ Андрій Роборецький неодноразово відвідував парафію та благословляв наріжний камінь нинішньої церкви 27 вересня 1953 року.

Церква являє собою дерев'яну побудовану прямокутну споруду розміром 64 х 32 фути, яка стоїть на високому бетонному підвалі, має високий двосхилий дах і дві фронтальні вежі, увінчані куполами. Стіни містять прямокутні вікна з напівкруглими вершинами. Вхід до церкви здійснюється через невеликий сусідній притвор-вестибюль зі склепінчастим дахом. В інтер’єрі церкви переважає склепінчаста стеля і містить піднесене святилище з головним вівтарем, ризницями та хором. Дерев’яні лавки забезпечують місця для сидіння приблизно на 90 осіб. Освітлення здійснюється лише свічками, центральне опалення - вугільною піччю.

У 1953 році церква була художньо прикрашена фресками та орнаментом Теодора Барана; після цього церква була урочисто освячена. У 1907 році біля церкви була побудована дзвіниця; храм був реконструйований та реконструйований у 1947 році.

Також біля церкви стоїть парафіяльний зал; це другий зал, оскільки перший, який був перероблений з початкової церкви, був знищений вогнем. Неподалік, на продовження церковного майна, є парафіяльне кладовище.

Українські поселенці прибули в цю місцевість у 1905 році з Борщівського повіту і таким чином назвали свою парафію. Членами-засновниками парафії були: Павло Змуд, Йосиф Бойко, Теодор Сідловський, Стефан Бертні, Михайло Шевчук та Андрій Данильчук. Через два роки після прибуття до району поселенці створили парафію та побудували першу церкву. Друга церква була побудована під час душпастирства преподобного П. Криворучки. На той час волосний виконавчий та будівельний комітет складалися з таких парафіян: П. Коцая, Н. Матейчука, М. Трембіцького, М. Білінського, І. Матейчука та Н. Сельського. Головним майстром будівництва був Онуфрій Гишка з Петерсона.

У 1941 році парафія зареєструвала 66 членів зі 180 молодими людьми (Проп. книга), у 1961 році 54 душі (Директорія), а в 1975 році було нараховано 12 сімей. У 1976 році парафія перебувала під керівництвом: преподобного Любомира Рамача, пастора, Івана Коцая, Вільяма (Білла) Регуша та Михайла (Майка) Сопотика.

Українська католицька парафія святих Петра і Павло, Борщів, знаходиться під пастирською відповідальністю Кадворта.