Історія музейного колекціонування пам’яток сакрального мистецтва в Галичині бере свій початок від др. пол. ХІХ ст. Першим українським музеєм у Львові став заснований Антоном Петрушевичем Український публічний музей Народного дому, що містив збірку стародруків, частина з яких була ілюстрована. Проте першим українським музеєм, який містив колекцію іконопису, був заснований Ісидором Шараневичем музей Ставропігійського інституту. Окрім цих двох музеїв час кінця ХІХ – початку ХХ ст. ознаменувався виникненням у Львові ряду инших музеїв, які у своїх фондах зберігали пам’ятки церковного мистецтва – Музей Наукового товариства ім. Шевченка, Церковний музей та збірка «Студіон», засновані митрополитом А. Шептицьким, та Музей сакрального мистецтва Львівської духовної семінарії Святого Духа, заснований патріярхом Й. Сліпим.

Логічним продовженням справи музейного збереження пам’яток церковної давнини, у якій визначну роль відіграло духовенство УГКЦ, стало відкриття у 2008 р. Церкви-музею сакрального мистецтва ім. о. Антона Петрушевича Львівської архиєпархії. Він є наймолодшим серед усіх львівських музеїв сакрального мистецтва, створений з ініціятиви і невтомної праці о. др. Севастіяна Дмитруха на основі збірки сакрального мистецтва «Студіон». У 2007 р. отець Севастіян звернувся до львівського владики Ігоря (Возьняка) з пропозицією створити при Львівській архиєпархії музей сакрального мистецтва. Місцем його розташування мав послужити незайнятий жодною громадою костел, який був у розпорядженні Міністерства внутрішніх справ України. Архиєпископ Ігор позитивно віднісся до такої пропозиції і згодився на створення музею. Позитивною була і відповідь ректора Університету внутрішніх справ генерала В. Ортинського на прохання о. С. Дмитруха про передання костелу. Відтак у жовтні 2007 р. розпочався ремонт, а в січні 2008 р. у цьому храмі Божому вже була відслужена перша Літургія – на празник Різдва Христового. 20 січня 2008 р. відбулося офіційне урочисте відкриття Церкви-музею сакрального мистецтва Львівської архиєпархії ім. о. Антона Петрушевича. Тоді ж було виставлено різні експонати: іконостас XVII ст., кілька ікон XVII ст., металеві хрести та різьба з римо-католицьких церков.

Колекція, яку за останні 17 років зібрали отці-студити, нараховує більш як 4 тисячі пам’яток усіх видів сакрального мистецтва східного (а саме Греко-Католицької Церкви) і західного (Римо-Католицької Церкви) обрядів. Колекція музею налічує: ікони (2 тис. одиниць), різьбу, ковані хрести (найбільшу збірку у Львові), хоругви, священичі ризи та українські вишивки. Збірка сакрального мистецтва Церкви-музею містить пам’ятки XIV-XXI ст., хоч найбільша кількість припадає на XVІІ ст. Серед раритетних пам’яток іконопису найбільшої уваги заслуговує ікона святого Юрія з XIV ст., яка є ідентичною до однойменної ікони з Національного музею у Львові. Надзвичайно цінні твори у збірці музею – це полотна неовізантиністів П. Холодного, М. Осінчука, В. Дядинюка, О. Новаківського та А. Яблонського. Унікальною пам’яткою є свідок іконоборчого руху на Україні в ХХ ст. – простріляний кулями образ Новозавітної Трійці з костелу с. Сололипинці Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. Цей образ планується залишити нереставрованим як взірець вандальських чинів радянської влади.

Колекція сакрального мистецтва “Студіон”, яка стала основою Церкви-музею Львівської архиєпархії, збиралася в основному під час експедицій, проведених монахами-студитами переважно по Галичині: Львівська, Івано-Франківська і Тернопільська область. Звідти привезені сакральні пам’ятки, які люди вже повикидали з храмів на церковні горища, дзвіниці, а також із цвинтарів. Збірку сакрального мистецтва «Студіон» можна сміло приписати монахам-студитам, а саме: о. др. Севастіяну Дмитрухові, бр. Боніфатієві Івашківу та о. дн. Антонієві Степанишину.

Збірка сакрального мистецтва «Студіон» розміщена у монастирі Святого Обручника Йосифа отців-студитів у Львові, частково експонується у храмі бл. Климентія Шептицького, який і є, власне, церквою-музеєм сакрального мистецтва, а також в Унівській Лаврі. Окрім експозиції, твори сакрального мистецтва з музейної збірки можна оглянути й на виставках, які проводяться 2-3 рази на рік у різних містах України.

У церкві-музеї також відбуваються богослужіння: щодня о 8 годині, а у неділю і свята – о 10 годині. До храму щотижня приходять учні зі Школи святої Софії, що знаходиться неподалік, а також студенти з Університету внутрішніх справ. Це свідчить про те, що храм виконує двовимірну роль: зберігає і представляє пам’ятки українського сакрального мистецтва, а також є академічною і виховною церквою для української молоді.