У XVIII ст. вже існувала дерев'яна церква Втечі до Єгипту Пр. Богородиці, яку за припущенням дослідника П. Юрченка у 1877 р. ремонтував майстер Лука Снігур. У 1882 р. на її місці майстром Гринем Пилипораком збудована нова дерев'яна церква бойківського типу з трьома багатозаломними верхами.

На відстані 30 м. від неї у 1912 р. збудовано існуючу сьогодні дерев'яну церкву. Стару пробували у 1929 р. продати в село Орявчик, але безрезультатно. Доля її невідома. Існуюча церква стояла зачиненою у 1958 - 1989 рр.

Святиня розташована в районі центру села, неподалік дороги, на ділянці з невеликим ухилом, біля цвинтара. За конструкцією п'ятизрубна, п'ятиверха. Орієнтована вівтарною частиною на північний-схід. Вівтар, як і бокові крила нави п'ятибічні на всю висоту, бабинець тільки над піддашям, яке оточує церкву.

Воно опирається на цікаво профільовані вінці випустів зрубу. До бабинця прибудований рівноширокий присінок. Цікаво, що біля вівтаря немає традиційно прибудованої ризниці. Стіни церкви вертикально шальовані дошками з лиштвами.

Дах замість карнизу підтримують невеликі, також профільовані випусти вінців зрубу. Бабинець, наву, вівтар на світлових восьмериках (над навою більший) завершують невисокі бані з переходом у верхній частині, на яких є ліхтарі з маківками. Подібне завершення є на п'ятисхилих дахах бічних крил нави.

На південний-захід від церкви стоїть дерев'яна триярусна квадратова у плані дзвіниця, накрита восьмибічним наметовим дахом. Перед нею встановлені два дерев'яні пам'ятні хрести: один з нагоди 400 років Берестейської унії, інший на тисячу ліття Хрещення Русі. Між ними сучасна фігура Богородиці накрита куполом.

У 1946 році за пароха отця Очабрука, згодом заарештованого, парафія перейшла до Російської Православної Церкви. У 1960 році церква була зачинена.

Знову відкрита у 1989 році. Від 1992 року - знову у власності УГКЦ.