1881–1916 роки – роки служіння о. Омеляна Криницького, за якого збудовано муровану церкву. У храмі служили о. Матвій Павлюк, о. Василь Фартух, о. Володимир Ярко, о. Федоренко, о. Свистун і о. Жеребецький (їхніх імен люди не пам’ятають). За служіння останнього священика закрито церкву.

У 1950 р. родини пішли в підпілля, залишаючись вірними УГКЦ. Добродій Григорій Сіть приїжджав зі Львова у с. Перв’ятичі перед великими святами і повідомляв про приїзд священика. У Боб’ятині всі люди збиралися у домі Ганни Семенюк. Завжди ввечері, закриваючи вікна і двері, очікували священика. У 1952 р. приїжджав о. Богун, котрий уділяв Святі Тайни вірним. У час підпілля найбільше захищали свою віру родини: Мирослави Стасюк, Стефанії Шарко, Теклі Шиш, Євгенії Адамчук, Марії Сопотух, Євдокії Оленчук, Євдокії Семенюк, Катерини Хомари, Єфросинії Оленчук, Ілька Хмари, Ольги Вікарчук, Марії Стасюк, Марії Демчук. Також за час підпілля приїжджали священики Василіяни: о. Юрій Янтух, о. Маркіян Когут, о. Мар’ян Чернега, о. Володимир Палчинський, о. Назарій Лех, о. Ігнатій Янтух.
8 січня 1988 р. відбулася перша Свята Літургія, яку служив о. Мирон Кохалевич. Обслуговували парафію отці Василіяни з монастиря св. Юрія (м. Червоноград), а також о. Теодозій Крецул, о. Іван Іванчук, за якого ззовні реставровано церкву, о. Степан Марцинковський, о. Роман Рокецький.

З грудня 2000 р. пастирське служіння звершує о. Петро Палюх. У червні 2002 р. відбулося святкування Столітнього ювілею храму за участю владики Михаїла Колтуна.