Місто Беріссо знаходиться 65 км на південь від Буенос Айреса. Українці почали прибувати до цього міста в 1920 році. Починаючи з 1936 року український священик Чину Святого Василія Великого о. Іпатій Майка служив Божественні Літургії у візантійському обряді в різних католицьких церквах латинського обряду.

В березні 1943 року до Беріссо прибули сестри Чину Святого Василія Великого і разом з о. Іпатієм отримали в подарунок від подружжя Ельвердін частину землі для будівництва церкви і монастиря. На цій землі була збудована перша частина приватної школи сестер і маленька каплиця, де відбувалися богослужіння у візантійському обряді. Отець Йосиф Галабарда, ЧСВВ, приїхав з України до Аргентини в 1948 році. В 1951 році монастирська управа направляє о. Йосифа на душпастирство до Беріссо, на заміну о. Іпатію, якого було направлено на душпастирство українців візантійського обряду в Монтевідео (Уругвай). 25 листопада 1951 року Преосвященний Томас Соларі, Архиєпископ Ла Плати, благословить наріжний камінь під будівництво нового храму для українців візантійського обряду в Беріссо. В 1952 році завершується будівництво нового храму. Будівництвом храму займався п. Леон Валлі, а настінними розписами всередині храму – п. Олександр Климко.

Освячення нового храму Успіння Пресвятої Богородиці здійснив 2 листопада 1952 року Преосвященний Ніл Саварин, Єпарх Єдмонтону (Канада). Парафія почала функціонувати 1 січня 1962 року.

Сестри ЧСВВ відповідальні за догляд і прикрашення храму, катехизу дітей перед першою Святою Сповіддю і Причастям, відвідини хворих.