До 1700 р. Підбірці належали до парафії в Лисиничах і тому і ходили на богуслужіння до цього села. У документах "Просвіти" 1912 року зазначено що сільська церква збудована 1712 року, за іншими даними церква була збудована 1763 р. Вона була споруджена в стилі українського бароко з п'ятьма банями і з дзвіницею на трьох стовпах. Вона мала розміри 22х14 метри і в 1837 р. вартувала 800 австрійських гульденів а дзвіниця тільки 40. В акті візитації парафії 1740 року зазначено, що парохом церкви св. Миколая був о. Яків Яхимович, поставлений тут за згодою пана Петра Мьончинського 6 березня 1739 р. На той час 28 родин парафіян давали йому щорічно проскурне по півмацкові пшениці. Церква мала поля в трьох місцях: 2 чверті на 30 плугів оранки та сіножатей на 19 косарів. В акті люстрації села 1765 року записано, що церква має 2 чверті поля, але не має акту ерекції, тобто акту надання земель.

Станом на 31 жовтня 1819 року в селі о. Хибинський мав 528 вірних (разом з Каменополем). Священнику в той час селяни мали відробити у рік 53 дні з плугами та 19 із серпами. У 1821 році в Підбірцях та Камянополі було 545 вірних. В 1827 році церква була в середньому стані. Дзвіниця мала три дзвони: Михайло (великий), Кирило (середній) та сигнатурка (малий дзвін). Померлих вже тоді ховали на новому цвинтарі розташованому на пагорбі при Глинянському гостинці. Старий цвинтар був розміщений біля церкви де зараз розташовані земельні ділянки підбірчан. В самій церкві цінних речей не було: мосяжний келих, 6 фелонів, 2 дальматики, скарбона для пожертв. З боків від головного вівтаря були ще два : Миколая та Трійці, а в бабинці (вхідна частина) були вівтарі Благовіщення та Покрови Богородиці.

1843 р. - 446 вірних (разом з Каменополем). У 1856 році парафія давала 154 золотих доходу (107 від земель, 20 золотих з натуральних данин, 27 золотих за церковні треби). В 1867 році ці статті доходів не змінилися, але церковні треби зменшилися до 20,5 золотих. Мабуть що вцей період зменшилась смертність. 1870 р. - церква була відновлена. Вівтарі, іконостас, рами образів були позолочені. Робились ці роботи під керівництвом капелана Данила Крупки. у 1876 році церква мала в скорбоні 21 золотих готівки та 400 було розпозичено селянам під відсотки. Було в ній 2 позолочені чаші та 12 фелонів.

1886 р. - Підбірці отримали статус парафії. На цей час в парафії було 28 родин в Каменополі - 16. Парох церкви вже був матеріально незалежним бо мав своє господарство.

1913 році дерев'яна церква була в незадовільному стані. Через її малі габарити громада не могла вже вміщатися у ній і тому були підготовлені ескізні плани нової цегляної церкви. На парафіальному подвір'ї була збудована верчерна студня, яка вартувала 1000 корон. 1917 року австрійське військо забрало з церкви 2 килима та один дзвін з двіниці, бо бракувало кольорового металу, який йшов на обідки до гарматних стрільн. Огорожа парафіального господарства була розібрана на дрова а комара для зерна в час війни була спалена.

Під час Українсько-польської війни в 1918-1919 pp. поляки обстрілювали Підбірці з Личакова, але ні одно стрільно не попало в церкву, хоч і було видно їхнє намагання знищити церкву. Збереження церкви приписувано чудотворній іконі Богоматері, що була в церкві.

В 1922 році заклали фундамент вже для нової церкви. Оскільки тоді влада не хотіла надати нового місця під будівництво, то селяни зводили стіни навколо старої церкви. Відновився цього року збір коштів на будівництво церкви. У 1925 році майстер Бернатович збудував дзвіницю, але як сам зазначав що зробив її на 2,5 м нижчою від запроектованої через брак коштів на будівельний матеріал. Гроші на будівництво дзвіниці будівельний комітет позичив у страховому товаристві "Дністер", а потім пішли по селі з колядою і борг повернули. На дзвіницю о. Пилипець постарався нові дзвони за якими сам їздив до Варшави і вибрав їх аж вісім. Дзвони коштували 1188 зол за доставку парох заплатив 100 зол. В часи ІІ світової війни дзвони познімали німці для своїх потреб.

В 1930 році почалося будівництво цегляних стін навколо старої церкви. На цей рік припадало на парафії 794 вірних. Вночі 13 вересня 1931 році злодії пограбували церкву і забрали: 8 м. полотна, обруси, розбили дзеркало також подерли деякі документи. у 1936 - в селі Підбірці мешкало 819 греко-католиків і 586 римо-католиків. Парафія мала тоді 35 га землі. 1937 року для нового пароха о. Івана Романчукевича вимурували на парафії нову стайню і шпихлір. В настунний рік на місці дерев’яної церкви звели муровану. А 5 червня за цього пароха відбулось винесення хрестів на церкву. У 1943 році - Остаточне викінчення і посвячення церкви (за пароха о. Степана Хабурського). В 1944 році коли совєтські війська тиснули німців з Підборець, артилерійським стрільном була пошкоджена баня церкви, яку опісля направив бляхар Михалевич.

У 2008 році почався капітальний ремонт даху церкви. Замінили існуючу цинкову покрівлю на булатну інержавіючу по всьому покритті даху влючно з дзвіницею. В 2009 все було завершино, а токож доставлено на гребінь вівтаря і бабинця по маківці з хрестом. Над головним входом у церкву теж звели арочне накриття покрите булатом.