Церква с. Закомар’я до 1946 р. була греко-католицькою. У часи підпілля храм обслуговували священики із с. Пітричі та с. Гумнисько. У 1962 р. церкву закрила місцева влада. Радянська влада намагалася відкрити в ній музей атеїзму, але парафіяни весь час зривали пломбу і таким чином виявляли свій протест.

У великі свята та неділі вірні села потай збиралися в церкві. Підпільно на парафії служили греко-католицькі священики о. Роман Литвин, який був уродженцем цього села та о. Василь Вороновський.

У 1991 р. в селі Закомар’я офіційно зареєстрували греко-католицьку громаду. З цього часу на парафії душпастирювали: о. Роман Гаранджа – 1991-1997 роки, о. Андрій Дикий – 1997-1998роки, з 1998 року – Тарас Мазурик.
Парафія с. Закомар’я нараховує лише 35 дворів, половина з яких – люди одинокі і старшого віку. Душпастирська праця в цій парафії відрізняється від інших. Здебільшого це відвідини хворих, духовні бесіди, сповідь в домівках стареньких, одиноких людей. Парафіяни села беруть участь у прощах до Зарваниці та Унева.