У 1976 році о. Йосафат Осипанко, ЧСВВ розпочав душпастирську працю у містечку Венгожево. Спочатку він проживав в домі однієї греко-католицької сім’ї. У 1977 році о. Йосафат замешкав у новій квартирі, яка знаходиться на першому поверсі будинку по вулиці Новотки 1 у Венгожеві. Помешкання було закуплене на особи отців Йосафата Осипанка та Мелетія Білинського, тому що Чин, в тому часі, не зважаючи на те, що мав юридичний статус (від 1949 р.), не міг бути власником нового помешкання на основі діючого державного законодавства.

20 листопада 1980 року, протоігумен о. Йосафат Романик звернувся письмом до мера міста Варшави з проханням про перенесення права на власність нерухомого майна - помешкання та земельної ділянки на вулиці Новоткі 1 у Венгожеві, на юридичну особу Василіянського Чину. Районне управління міста Варшави, своїм рішенням від 28 серпня 1981 року дозволило Василіанському Чинові переписати на себе, як юридичну установу право на власність нерухомого майна у Венгожеві. Таким чином у листопаді 1981 року Василіянський Чин став офіційним власником монастирського осідку у Венгожеві. В 1982 році отці провадили душпастирство в греко-католицьких парафіях в: Венгожево, Бані Мазурські, Круклянки, Хшаново, Асуни, Байори Малі, Мілки, Видміни, Решель, Бартошиці та Ольштин.

1 квітня 1993 року, протоігумен о. Василій Медвіт, звернувся до протоархимандрита Василіанського Чину – о. Ісидора Патрила, з проханням про дозвіл на купівлю нового дому у Венгожеві. Після отримання відповідного дозволу, куплено у Венгожеві новий будинок по вулиці Туристична 11, а після проведення ремонтних робіт, було пристосовано до монастирських потреб.

У липні 1994 року у новому монастирі у Венгожеві було приміщено Василіянський Новіціят двох василіанських Провінцій з Польщі та Словатчини, який до того часу знаходився у Варшавському монастирі. 14 червня 1997 року, протоархимандритом Василіанського Чину – о. Діонісієм Ляховичем та за участі отців, братів та запрошених гостей було довершено посвячення нового монастиря у Венгожеві.

У 1999 році Новіціятську спільноту було знову перенесено до Варшави.

На даний момент отці які проживають в монастирі обслуговують греко-католицькі парафії у: Венгожеві, Ґіжицьку, Банях Мазурських та Круклянках.