Село Печихвости було засноване 1550 року і розташоване за 28 км. від міста Львова, в напрямку Кам’янки-Бузької. З давніх-давен у селі церква відіграла велику роль у виховані дітей. В архівних документах знаходимо, що 1803 року на парафіяльному ґрунті була збудована “дяківська школа”, якою опікувався священик.
Спочатку в селі була невелика дерев’яна церква, яка за переказами згоріла, а неподалік збудували муровану, посвятивши її 1907 року. В архівних довідках не знаходимо згадки про священиків, які служили на цій парафії до часу її посвячення, оскільки вона була дочірною.
Починаючи з ХХ ст. є свідчення про священиків. Згадують старожили, що освячення відбулося за о. Теодора Козака, о. Малко. За о. Євгена Тимчишина громада перейшла на православ’я. Короткий час служив о. Семеон Будзан, о. Михайло Олійник, о. Стефан Щепанський (сотрудник о. Ясеницького у селі Жовтанці), який брав участь восени 1941 року у посвяченні символічної могили борцям за волю України, а після війни донесли на нього радянській владі, за що й був ув’язнений на 10 років Сибіру. Після смерті Сталіна він отримав амністію і повернувся на Україну, де був призначений парохом села Печихвости і служив до виходу УГКЦ з підпілля.
Частина села повернулася до греко-католицької Церкви, а частина залишилась православною. У 1991 році була зареєстрована громада УГКЦ і першим священиком відновленої церкви в селі був о. Володимир Вонс, ЧНІ. Через поділ виникли конфлікти між конфесіями, тому що православні вірні не погоджувалися на почергове служіння. У 1992 р., на престольний празник Великомученика Димитрія приїхав Владика Юліан Вороновський і разом о. Володимиром Вонсом, ЧНІ, о. Василем Гренем відслужили Службу Божу під дощем біля церковної огорожі з вулиці. Непоступливість православної громади стало причиною звернень до судів, після чого було ухвалено рішення про передачу храму греко-католицькій громаді, а православній громаді віддати костел. Після виконання судовиконавцем рішення суду, представники православної громади захопили храм, за що були притягнені до адміністративної відповідальності. Пізніше вже не чинили перешкод у користуванні храмом греко-католицькій громаді. Згодом на парафію прибув о. Василь Грень. Коли о. Василь прийшов на парафію, взявся з громадою за відновлення храму. Храм розписував виходець зі села – Михайло Декальський. Зараз настоятель парафії о. Тарас Дітчук.