Дерев`яна церква збудована селянами з дозволу короля у 1718 році з соснового дерева на дубових фундаментах. На надпоріжнику південних дверей є різьблений напис (переклад з "Інскрипції на дерев'яних церквах" В.Слободян): "Року Божого 1718 дня 31 місяця червня".

Біля церкви існувала дерев`яна дзвіниця з 4-ма дзвонами. У 1901 році в селі було 246 греко-католиків, а в 1939 році - лише 16 українських родин.

У дерев`яній церкві Св. Арх. Михайла у 1930-х роках ще періодично відбувались богослуження, які проводив священник з сусідніх Милошевич. На них приходили також українці з цього села, висловлюючи таким чином підтримку жменьці місцевих українців.

Невідомо, як вдалося вистояти у ті складні часи скромній церковці. До 1939 р. вона перебувала під опікою місцевих спадкоємців Християна Штавфера. У 1980-х роках в церкві мав бути розміщений архів(?). Церква тепер у користуванні громади УГКЦ. Пам'ятка архітектури національного значення.

Святиня стоїть на початку села (якщо їхати зі сторони Пустомит), біля дороги, оточена високими деревами. Тризрубна триверха розмірами 12,8 м. х 6,5 м. Складається з трьох наближених до квадрату в плані зрубів (нава ширша).

До вівтаря з південної сторони прибудована ризниця. У південній стіні нави існує бічний вхід до церкви. Будівля оточена піддашшям, яке опирається на випусти вінців зрубів.

Під опасанням стіни зберегли з відкритого не фарбованого зрубу, надопасання шальовані вертикально дошками і лиштвами. Бабинець, наву і вівтар завершують четверики з одним заломом (над навою більший), вкриті пірамідальними верхами, які вінчають маківки.

На захід від церкви, під кутом до неї, розташована деревяна, квадратова у плані, двоярусна стовпова дзвіниця розмірами 3,1 м. х 3,1 м., вкрита пірамідальним наметом.