Слово «захоронка» для мешканців західного регіону України є знаним і зрозумілим. Так на початку минулого століття називали виховні заклади для дітей дошкільного віку, якими опікувалися сестри-монахині. Виховання полягало не лише в тому, щоби захоронити малечу від негативних фізичних впливів а, насамперед, у плеканні їхніх душ в світлі Божої любові і збереженні їх від впливу зла. Пройшовши підготовку у захоронці, діти ставали цілком адаптованими для подальшого навчання в школі. З виходом УГКЦ з підпілля Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії відновили таку практику опіки над дітьми у Стрию. Захоронку, яку назвали на честь Обручника Діви Марії св. Йосифа, розмістили у невеликому будинку на монастирському подвір’ї. За часів переслідувань у цьому приміщенні жили черниці. Пізніше за допомогою небайдужих людей тут облаштували кімнати для дітей. Зараз захоронку відвідують близько 20-ти малюків віком від трьох до шести років. Попри сучасні загальноприйняті вимоги до навчання і виховання для дітей такого віку тут їм допомагають зростати ще й вірними дітьми Небесного Отця. Працюють у захоронці дві сестри Служебниці. Батьки їхніх вихованців про роботу закладу відгукуються похвально. Великий авторитет має він і у місті. Щоб влаштувати дитину у захоронку, батьки записуються у велику чергу. Через затребуваність такого закладу сестри вирішили його розширити. Зараз працюють над проектом будівництва нової Захоронки на подвірї монастиря та шукають благодійників. Сподіваються, що в майбутньому вони зможуть прийняти три групи дітей різного віку з можливістю інклюзивного виховання.