1515 рік - офіційна дата заснування села. Попередня дерев’яна церква, за переказами, була збудована перед 1500 роком. У легенді мовиться, що церква стояла в лісі і була й була Свято-Іванівською монастирською та деякий час єдиною в цій околиці, і навіть від містечка Турки на Великдень вірні ходили сюди святити паски. Ця ж дата будови зазначена і в інветарі, укладеному 1827р. церква згадана в податкових реєстрах 1515р., 1577 років., у люстрації королівщини 1565року. У документах 1528 року та 1553 років йдеться про священика Вартоломія. Самбірський староста Станіслав Одрованж 27 березня 1527 р. надав довідку священику Вартоломію і його сину парохію та зменшив його обов’язки з огляду на малі ґрунти. Королева Бона підтвердила це 20 серпня 1553р. Привілей на півлану поля і млин парохії надав польський король Ян Казимир 1653р. Церкву неодноразово ремонтували. 1766р. візитатор описав її вигляд у середині ХVІІІст.: «церва Св. Хрестителя з дерева в кістки тесаного, з трьома верхами, а два інші з двома заломами даху. Вікон в каві від півдня два, у вівтарі зі сходу одне, з півдня і півночі по два. Дзвінниця в’язана на стовпах, зверху до низу гонтами побита». На місці цієї майже 400-літньої церкви у 1888-1889 роках коштом громади постала нова церква. Звів її зі смерекових брусів майстер Степан Мельничок (Мільничок) з Риботич, який до того збудував 1888р. церкву в Папортні. 1890р. її поблагословив Жукотинський декан о. Теофіль Турчманович. 1902р. була збудована нова дерев’яна дзвінниця, а 1912р. стіни вкрили розписом. У радянський час не була зачиненою.

Розташована на рівній ділянці посеред села, в південній частині. Церква тридільна , триверха, зведена на мурованому фундаменті. Складається з трьох прямокутних зрубів з яких нава ширша. До вівтаря від сходу прилягає невелике прямокутне захристіє. Три головні об’єми вінчають двозаломні чотирибічні верхи, вкриті пірамадальними наметами зі сліпими ліхтарями і маківками. Верх нави світловий- в другому заломі від півночі і півдня прорізані невеликі круглі вікна. Стіни підопасання – відкритий зруб, над опасанням і заломів оббиті бляхою. Пізньокласицистичний іконостас чотириярусний, на арці, створений перемиськими майстрами. Ікони академічного письма. Намісні Богородиці і Христа – копії ікон Осипа Куриласа.

При церкві є спільноти Вівтарна дружина, Матері в молитві.