Перша згадка про Неслухів датується 1433 роком. У 1515 році село знищили татари, але воно знайшло сили піднятися. До кінця XIX століття невідомо нічого про церкву та діяльність парафії. Сучасна церква Архистратига Михаїла збудована у 1896 році графом Дідушицьким. Перший священик – о. Іван Сологуб. Наступниками о. Сологуба були о. Курчаба та о. Ковальський. З 1921 року служив церкві і парафії о. Антін Підгорецький. Люди пам’ятають його добрим настоятелем храму, сумлінним, спокійним. Горнув людей до церкви. Духом своїм був ревним греко-католиком. Дбав про просвітницьку роботу. Активним у своїй околиці був церковний хор с. Неслухова, яким опікувався священик. Старожили пам'ятають виступи наших хористів у Желехові, Дідилові та посвяченні «Просвіти». У Стрептові часто відбувалися місії, на яких місіонери виголошували проповіді. Зі своїми парафіянами там був і о. Антон Підгорецький. На місіях виступав неслухівський хор. На парафії діяло братство тверезості, кооператива.

Два рази на тиждень священик вів уроки катехизму. Був строгим учителем, вимагав чітко знати Божі заповіді.

За часів німецької окупації видався дуже дощовий Великдень. Через бездоріжжя неможливо було дійти до церкви. Тому люди збиралися групами і отець сам підходив до них і святив паски.

Священик і їмость дбали про організацію всіх свят. Село поділене було на «участки». Кожен «участок» дбав про те, щоб найкраще заколядувати, защедрувати. Пам'ятають люди толоку у священика – обжинки. Дружна праця закінчувалася справжнім святом. У лісі (за Антонишином М.) грали скрипки, бубон. Музики були з Неслухова, з Ріпнова.

О. Підгорецький підтримував зв’язки з Митрополитом Йосипом Сліпим. Дяк Прокіп Романишин розповідав, що одного разу, коли прийшов у хату священика, то вони з їмостю готували якісь пакунки. Гість зауважив збентеження господарів. Пізніше отець розкрив таємницю – пакунки були призначені Йосипу Сліпому. А в них – родзинки для святого причастя у засланні. Розповідають, що коли Митрополита везли на заслання, то через вікно поїзда, що зупинився у Задвір’ї, просив людей передати вітання о. Антону Підгорецькому з Неслухова.

Болісно пережив отець перехід на православ’я. Хвилювався, просив людей, щоб молилися за нього. Так і не піднялася його рука, щоб поставити свій підпис на юдиних паперах. Зробив це за нього дяк церкви Балуш (родом зі Стрептова, де один рік служив о. Підгорецький). Служив священик у Неслухові до своєї смерті (до вересня 1973 року).

Наступниками о. Антона Підгорецького були: о. Ф. Луців, о. Б. Назарчук, о. М. Малий, о. Цюпка, о. Цар, о. Я. Сологуб, о. С. Лібич. Коли відбувався перехід церкви з російського православ’я, неслухівчани керувалися поглядами та ідеалами о. А. Підгорецького, якого поважали, про якого пам’ятали. Тому в селі сформувалася одна греко-католицька парафія.

Свою роль відіграло і Боже слово, яке долинало з Ватикану. У 1991 році першим греко-католицьким священиком за самостійної України був монах о. Володимир Вонс, потім о. Володимир Касіян, о. Василь Гринь, о. Іван Пишкович, який незмінно несе службу в парафії до сьогодні.

У 1996 році парафія відсвяткувала 100-річчя храму св. Архистратига Михаїла.

Щороку біля хреста, що був освячений 1992 року, в День незалежності збирається вся громада. Отець Іван відправляє молебень, панахиду. Виступає церковний хор.

Церква співпрацює зі школою, «Просвітою», сільською радою. Опікується дитячим танцювальним ансамблем «Веснянка». Допомагає організовувати виїзні концерти. Їмость Стефанія веде уроки християнської етики у школі. Вона також готує дітей до першого причастя. На Різдвяні свята організовує Вертеп. Діти ходять колядувати, щедрувати. При парафії діє недільна школа о. Омеляна Ковча, до проведення занять залучаються семінаристи Львівської духовної семінарії. Під час літніх канікул організовується табір «Канікули з Богом».

5 липня 2010 року в селі освятили каплицю Різдва Івана Хрестителя. Кожного року 7 липня біля каплиці служиться акафест до Івана Хрестителя.

В парафії діє братство «Апостольство молитви», яке у п’ятницю на початку місяця збирається на спільну молитву за парафію, за Україну, за воїнів. На свято святого Миколая о. Іван розносить подарунки воїнам, старшим людям, напівсиротам і багатодітним. В час великого посту приходить до старших людей, сповідає і причащає, в церкві відбуваються реколекції. Часто парафіяна беруть участь у прощах до Зарваниці, Унева, Страдчу, Гошева, Крехова й Грушева.

В парафії діє церковне братство: вівтарна дружина, пасторальна і економічна рада. Вони допомагають священикові у господарській, фінансовій діяльності, прикрасі храму.