У Грушеві-Старому знаходиться храм Святої великомучениці Параскевії П’ятниці, який є матірним храмом с. Грушів Дрогобицького району. Село більш відоме, як відпустове місце, через явлення Пресвятої Богородиці у 1987 році.

Перший раз храм був збудований з дерева в 1660 році. Служив він Богові та віруючим аж до 1880 року, поки не згорів. Замість старого спорудили новий храм, який 1886 року знову згорів дотла. Тому було вирішено збудувати новий храм, але з цегли. Він величаво демонструє для кого збудований – для Господа Бога, адже за планом Церква хрещата, одноверха, з банею на світлому восьмибічнику середхрестя. Роботи закінчено у 1899 році, а чин освячення храму відбувся 1902 року.

На жаль, до сьогодні не збереглося ім’я головного архітектора побудови храму, проте можемо з впевненістю твердити, що храм збудований за найкращими технологіями на той час. Наприклад, під час богослужіння ми можемо почути прекрасну акустику будівлі, що свідчить про правильність побудови храму Божого.

Інтер’єр храму переносить віруючого у старо-новозавітню історію спасіння. Розписи храму спрямовують людину до Господа нашого Ісуса Христа. Автор розписів храму св. Параскевії невідомий, проте реставрацію розпису у 90-х роках XX століття здійснив Едуард Білий. Тобто вже більш як сто років храм залишається таким як сьогодні.

З великою увагою ми підходимо до іконостасу храму. За твердженням старожилів села іконостас поставили зразу після побудови храму - ще до його освячення. Богослов’я ікон іконостасу надзвичайно промовисте для кожного віруючого. Всі ікони виконані у дуже гарному українсько-галицькому стилі іконопису, аналогів яким немає в жодному храмі.

У 2017 році у храмі вперше, крізь великий проміжок часу, появились вітражі. Вітражі встановлені завдяки небайдужим вихідцям та парафіянам села. Вітражі є надзвичайною окрасою храму.

Історія пам’ятає дуже багато священнослужителів, які стояли на чолі церковної спільноти: о. Василь Кондрович, о. Іван Ганкевич, о. Йосип Левицький, о. Лев Таворський, о. Дмитро Паславський, о. Іван Коростенський, о. Єронім (Михаїл) Борковський, о. Іван Сенечко, о. Богдан Кузич і т. д. Також потрібно зауважити, що саме зусиллями цієї церковної спільноти, разом з своїм парохом, на той час, о. Іваном Коростенським, було відновлено джерело з водою у каплиці Пресвятої Трійці, яка лікувала і до сьогодні лікує людей від різних хворіб.

З 1946 до 1991 року храм був у власності Російської Православної Церкви. Весь інший час від заснування храму, потім від 1991 року і до тепер храм є у лоні Української Греко-Католицької Церкви.