Церковний комплекс споруджено за проектом відомого українського архітектора та громадського діяча Івана Левинського у 1894 році.

До 1939 року функціонує як храм та монастир Кармеліток Босих.

1939-1941 р. р. – катівня МГБ.

1941-1944 р. р. – в’язниця гестапо. У дворі храму розстріляно та заховано італійських військовополонених та жертв радянських репресій.

1945-1960 р. р. – розташовано конвойний полк НКВД-МВС, який згодом перебрався на південні околиці міста.

1961-2004 р. р. – режимний об’єкт МТМ та «Укртелеком». Підчас ремонтно-будівельних робіт тут знаходили останки репресованих. Сам храм львівська дирекція «Укртелекому» використовувала як операційний зал для розрахунків та полагодження справ з клієнтами.

Культова споруда (Храм) та прилеглі до нього монастирські приміщення становлять історичну, художню і культурну цінність, здеформовану за період користування не за призначенням. Знята вежа з хрестом, збита мозаїка і хрест над порталом, храм перекрито двома бетонними поверхами, розібрано цегляний мур.

03 квітня 1996 року релігійна громада св. Климентія папи Української Греко-Католицької Церкви зареєстрована як юридична особа Розпорядженням Голови Львівської Облдержадміністрації №363 від 03.04.96 р.