З 1987 року почав відбуватися бурхливий процес за легалізацію греко-католицької Церкви. Єпископи, священики та вірні приклали всіх зусиль, аби греко-католицька Церква могла вільно працювати на славу Божу і служити Богу. Своїми маніфестаціями і голодуваннями у Москві на Арбаті домагалися легалізації нашої Церкви. Гостра боротьба була певним чином повязана із бажанням греко-католиків відзначати дату - тисячоліття Хрещення Київської Русі - на волі. Цей ювілей дав поштовх до відродження греко-католицької церкви на Україні. Пахло свободою. 89-ий рік ознаменувався легалізацією окремих греко-католицьких громад. А накінець цього ж року була зареєстрована і громада в Самборі.
Вірні Христовій Церкві отці, такі як о.Матей Гаврилів, о.Михайло Волошин, о.Петро Зеленюк, о.Миколай Куць та інші, йшли напролом. Вони брали активну участь і допомагали у проведенні святкувань Хрещення Русі в Биличах, Грушеві, Дрогобичі. Після святкування ювілею у Дрогобичі деякі з них, в тому числі і о.Миколай Куць, були заарештовані і на 15 діб увязнені. Після виходу на волю, скріплені у вірі і повні Христової ревності, організували ювілей і в нашому рідному місті Самборі. За посередництвом комітету по захисту греко-католицької церкви, зокрема Івана Геля, було оголошено по радіо "Свобода" про дату та місце святкування - 2 липня 1989 рік. Ця дата глибоко запамяталась усім парафіянам. Вперше, на місті старого цвинтаря, де в той час був так званий парк, принесли хрест Христовий і встановили його. Була відправлена перша Літургія.
Багато стежок у парку перехрещувались біля встановленого хреста і приводили людей на молитву, покаяння та роздуми. Для відродження греко-католицької церкви це місце було важливе. Велике піднесення греко-католиків в той час, відчуття свободи та чисельність вірних зродила в отця Миколая Куця думку збудувати храм Божий - величний собор, який би освятив осквернене місце в парку, зібрав дітей Божих під Покров Богородиці і став окрасою нашого міста. Благословення на будову собору Покрови Пресвятої Богородиці дав архиєпископ Володимир Стернюк. На питання о.Миколая: чи можна на старому цвинтарі будувати церкву, архиєпископ дав ствердну відповідь. 27 квітня 1991 року був освячений наріжний камінь і будова почалася...
Парафія Покрови Пресвятої Богородиці була створена відносно недавно. Декретом тоді ще правлячого ординарія Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ Юліяна Вороновського від жовтня 2003 року було обумовлено границі парафії в м.Самборі.
З 2014 року духовну і матеріальну опіку здійснює владика Григорій (Комар), єпископ-помічник та протосинкел Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
На даний час адміністратором церкви Покрови Пресвятої Богородиці є о.Володимир Коркуна, а сотрудниками - о.Миколай Витівський, о.Флор Дашинич, о.Дмитро Сенейко.
Станом на кінець 2015 року при церкві Покрова Пресвятої Богородиці активно діють:
- катехитична школа;
- молодіжне братство;
- англомовні катехитичні групи дітей;
- віросвітлянська спільнота „Божі Пазлики"(праця з неповносправними);
- спільнота батьків "Кана Галилейська";
- спільнота матерів;
- Апостольство молитви;
- Самбірський Центр Передподружньої Катехизації;
- своїм співом звеличують Господа два церковні хори.
- дитячі гуртки.

Собор, який будується, став ровесником незалежної України. Як і Україна, яка стала притулком для всіх своїх дітей, для свого народу, так і Самбірський Собор є покликаний до того, щоб в його стінах змогли віднайти притулок вірні діти Церкви. Розміри Собору: висота - 64м.; ширина (з півночі на південь) - 46м.; довжина (зі сходу на захід) - 64м. Храм вірних вміщатиме 3 тисячі осіб. Всередині храму розташовано три святилища, а під низом (нульовий поверх) міститься дуже багато кімнат, класів, актовий зал. Всі ці приміщення мають виконувати важливу роль в житті парафії. Маючи велику площу забудови, 3000кв.м., Собор може стати не лише закладом духовного розвитку людини, але й закладом навчання, виховання та формування нової особистості українця, що так необхідно і важливо у наш час. Завершення будівництва відкриє безліч можливостей для виховання та розвитку дітей, молоді, становлення сім"ї. У нижній частині Собору передбачено багато кімнат, які будуть використані для катехитичної школи (до речі, в даний час вже функціонують три прекрасні класи, які навіть не наполовину задовільняють потреби парафії в цьому напрямку), молодіжних організацій, душпастирства у справах сім'ї та молоді, а також для благочинної діяльності.