У XVII ст. в Щеплотах збудували дерев`яну церкву Успення Пр. Богородиці. Кажуть, що у той час з територіїї сучасної Польщі до місцевого монастиря припливали монахи на великих човнах. До речі, в сусідніх з Щеплотами Колоницях також існують згадки про монастир. Під час йосифінської реформи монастир у 1788 році був ліквідований, а монахи переселені в Крехів.
Іконостас з дерев`яної церкви перенесли до недалеко розташованої церкви в селі Завадів. Згідно місцевої легенди, після того, як монастир був розформований, однієї ночі всі його будівлі провалилися під землю. До 1937 року церкви в селі не було (згідно польської військової топографічної карти).
Існуюча церква, очевидно, розбудована з каплиці у 1940-х рр. Місцеві мешканці розказали, що первісно церква була капличкою, яка була зачинена у післявоєнний період. Церква у користуванні громади УГКЦ.
Знаходиться на східній околиці села, на верху пагорба, біля цвинтара. Будівля дерев`яно-мурована, хрещата і видовжена у плані, безверха. До мурованої півкруглої у плані каплиці, яку перетворили на вівтар, з півночі прибудували деревяну ризницю, від заходу - наву з укороченими бічними раменами, до неї - бабинець, який пізніше (приблизно на поч. 1990-х рр.) видовжили в західному напрямку рівноширокою прибудовою.
Очевидно, тоді ж при її західній стіні прибудували невеликий присінок. Він має двоє дверей, бічний вхід існує у північній стіні бабинця. Деревяні стіни за винятком стіни північного рамена нави і стін ризниці оббиті пластиком. Середхрестя нави завершує маленький світловий четверик з пірамідального даху якого виростає восьмерик, вкритий шоломовою банькою з маківкою.
Біля церкви стоїть дзвіниця - два дерев`яних бруси з поперечками, зверху яких до дерев`яної основи прикріплений невеликий дзвін з датою "1922". Така конструкція за допомогою дощок з`єднана із стовбуром дерева.