Дерев'яний храм бойківського типу зведено за канонами народної архітектури в 1650 році. Будівля складається з трьох зрубів з одним верхом. Наву накрито шатровим верхом на двох четвериках, який завершується сліпим круглим ліхтарем з маківкою. Зруби бабинця і вівтарної частини церкви покриті трисхилим дахом. У XIX столітті бабинець було значно видовжено добудовою. Тоді ж з південного боку вівтаря було прибудовано невелику ризницю. По периметру храм оточує опасання. Дахи, опасання і стіни між дахом і опасанням покрито ґонтом.

Після побудови нового мурованого храму стара церква використовується рідко, лише на свята декілька разів на рік.

На північний захід від церкви на краю пагобра розташовується дерев'яна дзвіниця, яку було зведено у XIX столітті. Споруда є квадратною в плані одноярусною каркасною конструкцією. Дах шатровий, покритий ґонтом. Стіни вертикально ошальовані дошками. Знизу по периметру захищена фартухом.

Дзвіницю внесено до реєстру пам'яток архітектури національного значення під охоронним номером 520/2.