Церква святого Миколая (с. Новосілка, Тернопільська область)
Перша писемна згадка про село датується 1421 роком. У селі вже була церква і парафія підпорядковані Київській митрополії Константинопольської о патріархату.
Пізніше було збудовано три церкви на парафії с. Новосілка, оскільки саме село утворене внаслідок злиття сіл Кут, Ленчівка і Тесарівка. Сьогодні про це нагадують однойменні назви вулиць, на яких знаходяться три храми: вул. Ленчівка — церква Різдва Пресвятої Богородиці (1709), вул. Тесарівка — церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1903), вул. Кут — церква Святого Миколая (1935). Перші дві церкви є дочірніми, а Святого Миколая — матірна.
Архітектор церкви Святого Миколая — парох о. Аполінарій Осадца. Будували церкву майстри з Садової Вишні Львівської області. Тут встановлено у 1938 році цінні вікна-вітражі.
Парафія була греко-католицькою до 1946 року. Вдруге парафія стала Греко-католицькою у 1990 році.
Єпископську візитацію трьох парафій у 1998 році здійснив владика Зборівської єпархії Михаїл Колтун.
При парафії діють: братства Матері Божої Неустанної Помочі, «Святого Престолу» і спільнота «Матері в молитві».
Загалом на усіх трьох парафіях с. Новосілка (Кут, Ленчівка, Тесарівка) є фігура Матері Божої у Люрдській каплиці (виготовлена у Відні у 1924 році), хрест Тверезости (1774), хрест на честь скасування панщини (1895, меценат — Федір Гах), хрести на честь 900-річчя і 1000-ліття хрещення Руси-України, хрест оберегу, збудований комплекс «Винниця» для освячення води на Йордан.
Відправа у церквах проводиться почергово, а у великі свята визначено час для кожної церкви.
Парохи:
о. Аполінарій Осадца,
о. Теодор Харунякевич,
о. Григорій Чировський (1827—1850),
о. Іполіт Якович,
о. доктор Олександр Лешкович-Бачинський (1868—1871),
о. Микола Маринович (1871—1879),
о. Павло Дурбак, (1879—1880),
о. Лука Ярижлич (1880—1896),
о. Теодозій Кінасевич,
о. Григорій Судомора,
о. Василь Томович,
о. Євген Венгринович,
о. Аполінарій Осадца,
о. Василь Джиджора,
о. Микола Чубатий,
о. Юрчик Басок,
о. Миколаїв,
о. Іван Яворський,
о. Василь Ганішевський,
о. Василь Мерешак,
о. Богдан Карпіч (до 1987),
о. митрат Микола Сухарський (з 1987).