Згадок про існування церкви до середини XVIII століття в архівних джерелах не виявлено. Але серед мешканців побутує думка, що була невелика дерев’яна церква, яку кілька разів спалювали татари. З 1842 року розпочинає свою історію теперішня церква с. Литвинів.

Великого шуму в селі та у всьому Підгаєцькому повіті на той час наробила пісня «Боже великий єдиний», яку заспівали в церкві на Різдво. Пароха о. Аполінарія Осадцу і членів його сім’ї було репресовано органами НКВС у 1939—1941 роках і вислано в Казахстан, де вони і загинули. Вижила тільки дочка Настя.

У період служіння о. Миколи Старуха з церковної дзвіниці були зняті два дзвони і вивезені до Підгаєць, звідки залізницею відправили їх у Німеччину.

За о. Володимира Маруди було здійснено розпис храму. У 1990 році парафіяни і священник перейшли в лоно УГКЦ.

За сприяння о. Івана Гарата було поштукатурено церкву, перебудовано капличку. Також о. Гарат організував зустріч парафіян з Юрієм Шухевичем. За його служіння на парафії перебувала ікона Зарваницької Матері Божої, яку передавали від села до села.

У серпні 2003 року о. Василь Майка призначений деканом Підгаєцького деканату, з того часу церква Різдва Пресвятої Богородиці с деканатною. За його служіння на парафії оновлено дзвіницю, капітально відремонтовано внутрішню частину храму, здійснено розпис храму, написано навісні образи, придбано тетрапод, престіл, кивот, проскомедійник тощо.

На парафії діють: Вівтарна дружина, спільнота «Великої обітниці», братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві».

На парафії с капличка Пресвятої Богородиці, у якій відправляють молебні у травні і червні; пам’ятний хрест на честь тисячоліття хрещення Руси-України; пам’ятний хрест на честь скасування панщини 1848 році.

Парафія має у власности парафіяльний будинок.

Парохи:

• о. Йоан Крайковський,
• о. Петро Крайковський (з 1860),
• о. Курович,
• о. Лотоцький (з 1914),
• о. Йосиф Коровець (до 1931),
• о. Аполінарій Осадца (з 1932),
• о. Йосиф Коровець (1940—1941),
• о. Микола Старух (1941—1944),
• о. Назаревич (1944—1946),
• о. Грабовський,
• о. Володимир Соломка (1947),
• о. Йосиф Коровець,
• о. Михайло Грабельський,
• о. Володимир Маруда (1970—1994),
• о. Михайло Касіян (1994—1995),
• о. Іван Гарат (1996—лютий 1998),
• о. Василь Майка (з лютого 1998).