Згадка про першу церкву на Фільварках (пізніше називалося с. Підгородне, приєднане до Монастириська) сягає 1498 року. Того року турецько-татарські орди дійшли до Монастириська. На своєму шляху вони спустошували і палили все, згоріла и церква. На тому місці парафіяни збудували нову, яка існувала до 1698 року, доки польське військо І Речі Посполитої, щоб помститися населенню за підтримку гетьмана Петра Дорошенка, знову спалило її.

Відомо, що церкву, яка стоїть сьогодні, збудував останній парох Фільварок в 1871 році, а освятили її в 1873 році. Вона діяла до 1960 року. Того ж року церкву закрила радянська влада, а приміщення храму використовували як зерносховище. На той час більшість парафіян відвідували діючу міську церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Решта віруючих перейшла в підпілля УГКЦ.

Весною 1990 року, після отримання дозволу на використання храму для богослужінь, почалася його відбудова та ремонт.

Першу Службу Божу і освячення церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці було проведено 10 жовтня 1991 року. Освячення здійснив ректор Івано-Франківського теологічно-катехитичного інституту єпископ Іриней Білик.

У 1997 році було виготовлено та встановлено іконостас, автором якого є В. Надворський. Розпис ікони виконав художник з Коропця 3. Садівський. У 1998 році вимурувало дзвіницю. У травні — листопаді 2011 року було проведено капітальний ремонт внутрішнього оздоблення храму: стіни обшили плитами ДСП, пофарбували, прикрасили орнаментом, написали нові образи (автор — 3. Садівський), добудували сповідальню.

У лютому 2008 року на колективних зборах парафіяни відмовилися від частини своїх паїв, передали будинок, який служив конторою колгоспу, у власність церкви під проборство.

До 1946 року парафія і храм належали УГКЦ. У 1946—1960 роках — РПЦ. 3 1990 року — знову в лоні УГКЦ.

При парафії діють: братство «Апостольство Доброї Смерті», Парафіяльне братство.

Парохи:

• о. Павло Василик,
• о. Василь Семенюк,
• о. Григорій і Микола Сімкайли,
• о. Лев Сіменович (1860—1894),
• о. Захарій Подляшецький (1894—1919),
• о. А. Білінський (1919—1942),
• о. Володимир Ржевськнй (1942—1947),
• о. Костянтин Висоцькнй (1947—1955),
• о. Нагірняк (1955—1958),
• о. Володимир Білінський (1958—1978),
• о. Іван Ворончак (1978—1979),
• о. Дем'ян Михайлишин (1979—1992),
• о. Петро Савіцький (1992—1994),
• о. Ярослав Пилипів (1994—1997),
• о. Іван Савіцький (з 14 вересня 1997).