Кам’яну церкву у с. Пилипче збудували у 1907 році на місці старого невеликого цвинтаря. До будівництва долучилася вся громада. Зініціював його і кошти пожертвував житель села Дмитро Кубей. А стару дерев’яну церкву розібрали.

У 1911—1912 роках оздоблювальні роботи храму виконав художник Михайло Шурма.

Релігійна громада була греко-католицькою до 1946 року. Із середини 1946 року до 1964 року парафія і храм належали до РПЦ. У 1964—1988 роках церква була закрита державною владою.

З 1964 року духовні потреби парафіян задовольняли православні священики, які служили у церквах сіл Устя, Горошова, Шупарка, Кривче.

У 1988 році церкву відкрили у підпорядкуванні РПЦ. Приміщення ремонтували власними силами громади. Велику матеріальну допомогу церкві надало правління місцевого колгоспу. Дерев’яний іконостас розписав Яків Гніздовський, уродженець села (племінник всесвітньо відомого художника Якова Гніздовського), допомагав йому художник-прикладник Роман Стратійчук, — також уродженець села.

У 1991 році парафія повернулася у лоно УГКЦ і першу єпископську візитацію парафії провів владика Михаїл Сабрига.

6 серпня 2007 року відбулося святкування 100-річчя храму. З цієї нагоди з візитацією прибув владика Іриней Білих, який очолив Божественну Літургію і освятив дубовий хрест біля церкви.

10 березня 2012 року з приватним візитом у с. Пилипче завітав блаженніший Любомир Гузар. Він відвідав шкільний музей відомого художника Якова Гніздовського, який емігрував до США, і особисті був знайомий з блаженнішим. Після відвідин музею і пресконференції у сільській церкві відслужили панахиду за упокій душі Якова Гнізловського, яку очолив блаженніший Любомир у спів служінні з парохом, деканом і священниками деканату.

На парафії діє спільнота «Матері в молитві».

Парафія має у власности церкву, дзвіницю, каплицю, проборство.

Парохи:

• о. Григорович,
• о. Іван Устиянович,
• о. Дмитро Паляниця,
• о. Роман Тичинський,
• о. Гордійчук,
• о. Гунчак,
• о. Остап Гаврилів (РПЦ),
• о. Григорій Дребіт,
• о. Олег Косован,
• о. Василь Стасів,
• о. Валерій Канд'юк,
• о. Ярослав Манчуленко,
• о. Андрій Сенишин (з 3 лютого 2007).